Станіслав Лем: 103 роки з дня народження провидця майбутнього

12 вересня 2024 року виповнилося 103 роки з дня народження видатного польського письменника-фантаста і футуролога Станіслава Лема, чия творчість досі залишається актуальною як у літературному світі, так і в сфері наукових досліджень. У 2025 році польські та українські культурні інституції продовжують вшановувати спадщину автора, зокрема в рамках міждисциплінарних проєктів, виставок і перекладів його праць українською мовою.

Широта інтелектуального спадку

Станіслав Лем (1921–2006) — один з найвідоміших польських письменників XX століття, автор понад 40 книг, перекладених більш ніж 40 мовами. Його найвідоміший твір — роман «Соляріс» (1961), який багаторазово екранізували, зокрема в культовій стрічці Андрія Тарковського (1972) та голлівудській версії Стівена Содерберґа (2002). Проте, за словами літературознавця Анджея Сосінського, «робити акцент лише на “Солярісі” — це зведення Лема до однієї книги, тоді як уся його творчість пропонує глибший аналіз етики, технологій, людської свідомості і майбутнього цивілізацій» (цитата з порталу Nasz Wybir, 2024).

Філософія, наука і література в одному форматі

Лем відомий своєю здатністю об’єднувати наукову думку та художній наратив. Він не лише писав художні романи, але й створював філософські есеї, зокрема «Сума технології» (1964), у якій передбачив вплив інформаційних технологій, штучного інтелекту та біотехнологій задовго до їх появи в повсякденному житті. У 2025 році польське видавництво Wydawnictwo Literackie планує перевидати низку його нон-фікшн творів у новому оформленні з коментарями сучасних науковців.

Лем і Україна: спадщина на перетині культур

Хоча Станіслав Лем офіційно вважається польським письменником, він народився у Львові, який тоді був частиною Польщі. У 2021 році, з нагоди 100-річчя з дня його народження, у Львові відбулись численні події в межах «Лем-фесту», а вулицю Професорську було перейменовано на вулицю Станіслава Лема.

За словами Юрія Андруховича, українського письменника і філософа, «Лем — частина також й української інтелектуальної спадщини, адже його формування як мислителя відбувалося у багатокультурному Львові. Саме тут він пережив кризу людяності періоду Другої світової війни, що глибоко вплинула на його філософські пошуки» (інтерв’ю Hromadske.ua, 2024).

Переклади українською і нові проєкти у 2025 році

Одним із ключових напрямів збереження спадку Лема в Україні є переклади його творів. У 2024 році київське видавництво «Комубук» видало український переклад «Голосу Неба», одного з менш відомих, але філософськи насичених романів письменника. А на 2025 рік заплановано переклад і видання «Фіаско» та збірки есеїв «Фантастика і футурологія».

Міждисциплінарний вплив Лема: від технологій до космосу

Візійна здатність Лема давно цікавить не лише літераторів, але і науковців. У 2025 році Польська академія наук організовує серію симпозіумів під назвою LemVision, де фізики, програмісти та етичні філософи спільно обговорюватимуть ідеї Лема про штучний інтелект, космічну колонізацію та загальну еволюцію техносфери. Як зазначив професор наукового факультету Університету Ягеллонського Пйотр Слоєвський: «Лем передбачив ризики неконтрольованого розвитку технологій ще задовго до появи регуляцій ЄС чи етичних стандартів по робототехніці» (Polityka Nauki, січень 2025).

Лем у цифрову добу

Станом на 2025 рік віртуальна присутність Лема також розширюється. Польська фундація Literaturą Lemа запустила в січні оновлену інтерактивну платформу lem.pl, яка пропонує цифровий архів творів письменника, мультимедійні матеріали та освітні програми для молоді. Примітно, що в рамках EIT Digital Week у Варшаві запустили пілотний проєкт «Лем-Бот» — штучний інтелект, навчений на текстах Лема, який імітує філософські бесіди з письменником у форматі чат-бота.

Майбутнє Лема живе в сьогоденні

У 2025 році Станіслав Лем залишається прикладом мислителя, чиї погляди на науку, людську природу та майбутнє цивілізацій виявляються дедалі актуальнішими. Його твори слугують джерелом натхнення для нових поколінь інженерів, програмістів, письменників та філософів. Як підсумував літературознавець Анджей Сосінський: «Лем не залишив нам готових відповідей. Він залишив інструменти, щоб ми могли самостійно шукати відповіді у світі, що постійно змінюється» (Nasz Wybir, 2024).