У першому кварталі 2025 року кількість українців, які перебувають у Польщі на законних підставах, перевищила 950 тисяч осіб, серед яких понад 560 тисяч користуються тимчасовим захистом. Управління у справах іноземців Польщі (UDSC) оприлюднило детальний коментар щодо нових тенденцій у політиці перебування біженців і мігрантів з України, наголошуючи на стабілізації потоків та активностях для інтеграції.

Стабілізація присутності українців у Польщі у 2025 році

На тлі війни в Україні, яка триває вже третій рік, Польща стала головною країною притулку для мільйонів українців. За останніми офіційними даними Управління у справах іноземців Польщі, станом на квітень 2025 року, в країні перебуває близько 952 тисяч українських громадян із чинними документами на перебування. Зокрема, 567 тисяч мають статус тимчасового захисту, запровадженого відповідно до директиви ЄС.

У коментарі UDSC, опублікованому 8 квітня 2025 року, прес-секретар відомства Якуб Дзеконьський заявив: “Ми спостерігаємо стабілізацію та зменшення міграційного тиску з боку українських громадян. У 2023–2024 роках ми щомісяця видавали понад 30 тисяч нових PESEL UKR. У 2025 році це число не перевищує 5–6 тисяч щомісяця”.

Статистика та типи дозволів на перебування

Згідно з оновленими статистичними даними UDSC:

• 567 000 осіб — під статусом тимчасового захисту (PESEL UKR)
• 204 000 мають карту тимчасового побиту
• 119 000 — постійне проживання або карта довготермінового резидента ЄС
• 62 000 — інші форми перебування (включаючи візи, гуманітарний захист, студентські візи)

Ці цифри підтверджують загальний тренд: після масових прибуттів у 2022 та 2023 роках, у 2024–2025 роках значна частина українських громадян закріпилась у Польщі або повернулась на батьківщину.

Інтеграція та виклики

Польський уряд у 2025 році посилив програми підтримки мігрантів, особливо у сферах працевлаштування, мови та освіти. Міністерство сім’ї та соціальної політики повідомило, що понад 65% працездатних українців, які прибули після початку повномасштабної війни, працевлаштовані — здебільшого у сфері обслуговування, логістики, виробництва та догляду.

При цьому, за словами експертки Інституту досліджень міграції PAN, докторки Агнешки П’єкло, є низка викликів: “Українці, які залишаються надовго, потребують не лише роботи, а й доступу до якісної освіти, медицини та права на житло. Це вимагає більш довготривалих політик, а не лише кризового реагування”.

Доступ до освіти та охорони здоров’я

Більше ніж 180 тисяч українських дітей навчаються у польських школах у 2025 році. Міністерство освіти Польщі запровадило нові інтеграційні модулі з польської мови та культури, а також підтримку навчанню рідною мовою.

Водночас, медична система відчуває навантаження — за даними Національного фонду здоров’я Польщі (NFZ), витрати на лікування українців зросли на 7,2% у порівнянні з 2024 роком. Це посилило дебати у Сеймі щодо необхідності додаткового фінансування для регіональних лікарень.

Політичні сигнали та громадська думка

Управління у справах іноземців наголосило, що Польща дотримується міжнародних зобов’язань, зокрема в межах Європейської директиви 2001/55/EC щодо тимчасового захисту. Продовження статусу PESEL UKR до березня 2026 року вже підтверджено законодавче.

Проте, з наближенням парламентських виборів восени 2025 року, українське питання стало частиною політичних кампаній. Праві сили, зокрема Конфедерація, закликають посилити контроль та обмежити соціальні виплати. У відповідь прем’єр-міністр Дональд Туск на конференції 3 квітня заявив: “Ми не забуваємо, що українці втікають від війни. Польща — європейська держава, і наша солідарність — це не слабкість, а сила”.

Згідно з опитуванням CBOS (березень 2025 року), 58% поляків позитивно ставляться до українців, але 37% вважають, що Польща повинна “поступово обмежувати підтримку тим, хто залишається довгостроково”.

Перспективи на кінець 2025 року

Зважаючи на тенденції з початку року, польська система міграційного управління намагається перейти від режиму надзвичайної ситуації до моделі довготривалого включення українських мігрантів. Очікується, що до грудня 2025 року кількість людей зі статусом PESEL UKR скоротиться нижче 500 тисяч, водночас зростатиме частка тих, хто отримає довготермінові карти побиту.

Управління у справах іноземців анонсувало подальші зміни в цифровізації процесів — запровадження онлайн-платформи для продовження дозволів без фізичного візиту до уженду вже у червні.

Висновок

Польща у 2025 році входить у нову фазу в питаннях української міграції — від екстреного прийому до стратегічної інтеграції. І хоча виклики залишаються, зокрема у сферах освіти, охорони здоров’я й соціального забезпечення, влада демонструє готовність адаптувати політику відповідно до змін. Баланс між гуманністю, політичною доцільністю та національною безпекою стане ключовим чинником у подальшому керуванні українською присутністю в Польщі.