Єгор Шарабура: “Хочу забивати більше голів, робити асисти та повернутися до Екстракласи”

21-річний український півзахисник Єгор Шарабура у 2025 році стрімко додає в грі у складі польського “Шльонська” з Вроцлава. Після дебюту в першій команді він став однією з ключових фігур резерву, а тепер бореться за стабільне місце в основі, мріючи разом із клубом повернутися до польської Екстракласи.

Шлях із Миколаєва до Вроцлава: початок футбольної мандрівки

Єгор Шарабура розпочав кар’єру ще в шість років у рідному Миколаєві, де займався у клубі “Торпедо”. Згодом його футбольна дорога пролягла через академію львівських “Карпат”, однак у команді U-15 не склалося: через антропометричні вимоги тренера він не зміг закріпитися в складі. Повернення до Миколаєва виявилося вдалим — молодий гравець забивав і демонстрував стабільну гру в командах U-16 та U-17.

Після початку повномасштабної війни в Україні, Шарабура прийняв складне, але доленосне рішення — переїхати до Польщі. Спочатку він тренувався в академії GKS Тихи, однак через проблеми з реєстрацією не зміг дебютувати в офіційних матчах. Справжній шанс дав “Шльонськ”, який запропонував контракт після успішного перегляду. У матчі резервної команди проти “Шлези” Єгор відзначився дублем, привернувши увагу тодішнього головного тренера Яцека Магери та спортивного директора Давіда Балди.

Поступ у “Шльонську”: від резерву до першої команди

На початках у Вроцлаві було непросто. Сам Єгор зізнається, що перші два роки були емоційно й фізично складними: “Приходив першим на тренування, йшов останнім. Тренажерна зала стала другим домом”. Родина залишалася в Україні, а от кохана дівчина, яка згодом стала нареченою, підтримувала його в Польщі.

Зараз 2025 рік став для Шарабури проривом: він дедалі більше отримує шанси в основній команді. За інформацією офіційного сайту “Шльонська”, у весняній частині сезону Єгор вже відіграв понад 600 хвилин у першій команді, здобувши бал за системою гол+пас у матчах Першої ліги (другого дивізіону Польщі).

Розвиток під керівництвом Анте Шімунджі

Наставник команди Анте Шімунджа, який очолив “Шльонськ” у січні 2025 року після відставки Магери, позитивно вплинув на тактичне мислення гравця. “Я почав частіше з’являтися в центрі поля, переключатися на позицію центрального півзахисника — це новий досвід, і я вчуся щодня”, — розповідає гравець.

Коли його запитують про стиль гри, Єгор наголошує на трьох складових: швидкість, удар і дриблінг. “Найкраще почуваюся на позиції лівого вінгера”, — говорить він.

Мета — повернення до Екстракласи

У сезоні 2024/2025 “Шльонськ” виступає у Першій лізі після вильоту з Екстракласи. Станом на квітень 2025 року команда тримається в зоні плей-оф за право підвищення у класі. У розмові з журналістами InPoland.net.pl Шарабура висловив впевненість: “Повернення можливе навіть уже цього сезону. Ми точно будемо боротися за місце в Екстракласі до останнього туру”.

За статистикою польського ресурсу 90minut.pl, “Шльонськ II”, де системно виступав Шарабура в попередні роки, став трампліном для його дорослого футбольного життя. У сезоні 2023/2024 він забив 7 м’ячів і віддав 5 гольових передач, що сприяло підвищенню до першої команди.

Особиста сторінка та натхнення з родини

Окреме місце в мотивації Єгора займає його батько — колишній професійний футболіст. Попри відстань, саме з ним Шарабура аналізує виступи та отримує поради: “Завжди питаю його про щось після матчів, допомагає розібрати епізоди”.

Спілкування з іншими українськими гравцями у “Шльонську”, зокрема з Єгором Маценком, стало ще одним фактором позитивної адаптації. “Ми найкращі друзі. Він допомагає і на полі, і в роздягальні”, — розповідає хавбек.

Контрактна стабільність і плани на майбутнє

У січні 2025 року, після тривалих переговорів, Шарабура підписав новий контракт зі “Шльонськом Вроцлав”. Це стало ще одним підтвердженням довіри клубу до гравця. Керівництво команди бачить у ньому потенціал розвитку і внесок у поставлену мету — повернення до польської еліти.

“Хочу грати в основі якомога більше, допомогти команді повернутися до Екстракласи, забивати, асистувати – це мої цілі на сезон”, — підсумовує футболіст.

Підтримка трибун: окремий мотиваційний фактор

Атмосфера на домашніх матчах “Шльонська”, де трибуни заповнені на понад 70%, справляє велике враження на молодого гравця. “Грати перед такою публікою — справжнє задоволення. Дякую вболівальникам за підтримку”, — говорить він.

Погляд у майбутнє

Попри те, що наразі Шарабура не отримував викликів до молодіжної збірної України, він не втрачає надії: “Поки що не було жодного контакту, але все ще попереду”, — з посмішкою зазначає він. Його виступи у Польщі — красномовне резюме для потенційного запрошення.

Після складного старту, адаптації, мовного бар’єру та війни на батьківщині, Єгор Шарабура доводить, що наполегливість і працездатність можуть стати трампліном для спортивного прориву. Попереду — боротьба за Екстракласи, нові голи й ще одна ціль — зробити так, щоб українських футболістів і за кордоном сприймали серйозно.

Фото: Adriana Ficek / inPoland.net.pl