Міноборони Польщі спростувало фейк про побиття військових «бандерівцями»: за інформаційною атакою стоїть Росія

У соцмережах активно поширюється дезінформація про нібито побиття польських військових «бандерівцями» на кордоні. Міністерство національної оборони Польщі 15 квітня 2025 року офіційно спростувало цей фейк. Експерти вказують на ознаки цілеспрямованої інформаційної операції, за якою, ймовірно, стоїть Росія.

Відеофейк про «бандерівців» розлетівся в TikTok і Facebook

На початку квітня 2025 року у соціальних мережах TikTok та Facebook зʼявилося кілька відео із заголовками про «напад бандерівців на польських військових». Згідно з описами, інцидент нібито стався на польсько-українському кордоні під час суперечки щодо перетину межі. Один із військовослужбовців, за твердженням авторів відео, опинився в реанімації.

Ці публікації набрали сотні тисяч переглядів лише за перші дні. При цьому жодне з відео не містило конкретної дати, місця події чи візуальних доказів сутички. Фактчекери з польського порталу Demagog.org.pl повідомили, що використовувалися кадри, які не мають жодного стосунку до польсько-українського кордону: відео було вирізано з конфліктних ситуацій у США та Латинській Америці у 2022–2024 роках.

Офіційна реакція Польщі: інциденту не було

15 квітня Міністерство національної оборони Республіки Польща опублікувало офіційну заяву, в якій категорично заперечило поширену інформацію. У повідомленні зазначено: «Жодного випадку побиття польських військовослужбовців на кордоні з Україною не зафіксовано. Подібні повідомлення є неправдивими й мають ознаки навмисної дестабілізації».

Також польська Прикордонна служба (Straż Graniczna) заявила, що не реєструвала жодних надзвичайних подій чи госпіталізації своїх співробітників у прикордонних районах. Речниця SG, підполковник Анна Міхальська, у коментарі виданню Rzeczpospolita зазначила: «Це вигадка, поширена з метою вкидання недостовірної інформації. Ми закликаємо користувачів не вводити себе в оману неперевіреними матеріалами в соціальних мережах».

Інформаційна операція: мета — посварити Польщу та Україну

На думку фахівців Центру протидії дезінформації при РНБО України, це не перший і не останній приклад гібридного тиску Росії на союзників. «Так званий напад “бандерівців” — типовий інструмент інформаційної війни, спрямований на зниження рівня довіри поляків до українців, генерацію страху та підживлення ксенофобських наративів», — пояснили в Центрі.

Польські аналітики також фіксують активізацію ворожої дезінформації після масованих ракетних ударів Росії по обʼєктах енергетичної інфраструктури західної України наприкінці березня 2025 року. «Дезінформаційна кампанія посилюється після кожного загострення ситуації поблизу кордону. Мета — представити українців як джерело проблем для польської безпеки», — зазначає Центр моніторингу пропаганди NASK (Польський науково-дослідний інститут кібербезпеки).

Інші приклади фейків: анкети і прикордонний контроль

У рамках цієї ж кампанії у березні 2025 року в польському сегменті Facebook поширювалися зразки нібито офіційного «нового» формуляра для українців, який потрібно заповнювати при в’їзді до Польщі. У документі запитували дані політичної орієнтації, ставлення до Бандери та участі у націоналістичних організаціях.

Польське Міністерство внутрішніх справ спростувало існування таких формулярів. Речник відомства Пшемислав Главацкі у коментарі виданню TVN24 заявив: «Це провокація. Жодних анкет з таким змістом не використовують ані прикордонники, ані наше міністерство. Ці документи є сфабрикованими для впливу на громадську думку».

Також серед фейків від березня — неправдиві повідомлення про нібито жорсткі фізичні обшуки українських громадян під час перетину кордону. Жодне правозахисне чи прикордонне відомство Польщі не підтвердило цих історій.

Заклики до медіаграмотності та перевірки фактів

У контексті зростаючої інформаційної загрози уряди Польщі та України, а також незалежні ініціативи з контрпропаганди, закликають громадян критично ставитися до інформації в соцмережах і перевіряти її перед поширенням.

Редакції авторитетних ЗМІ, таких як Gazeta Wyborcza і Onet.pl, запустили низку просвітницьких матеріалів про способи виявлення фейкових відео. Наприклад, фальшиві ролики часто поширюються анонімними акаунтами, не мають підтвердження з офіційних джерел і використовують емоційно забарвлену лексику для маніпуляцій.

Наслідки фейкових вкидів

За словами експертів, систематичне поширення фейкових новин може мати серйозні наслідки для міждержавних відносин. Як зазначає політолог Якуб Анджеєвський з Університету Миколая Коперника в Торуні: «Ці інформаційні вкиди — не просто вигадки, а спосіб впливу на електорат напередодні виборів, інструмент розпалювання конфліктів усередині суспільства та між державами-союзниками».

Висновок

Фейк про «побиття польських військових бандерівцями» є частиною ширшої дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію України в очах польської громадськості. Попри те, що польські офіційні структури оперативно спростували цю інформацію, її широке охоплення у соцмережах свідчить про необхідність посилення інформаційної безпеки й медіаграмотності. Актуальні події у 2025 році демонструють: інформаційна війна не менш небезпечна, ніж збройне протистояння.