Вибори до Європарламенту 2024: дезінформація на підйомі, ультраправі посилюють позиції

Перед виборами до Європейського парламенту у червні 2024 року по ЄС прокотилася хвиля дезінформаційних кампаній, спрямованих проти мігрантів, політичних еліт і самого Євросоюзу. За даними Європейської служби зовнішніх дій, кількість зафіксованих дезінформаційних інцидентів зросла майже на 50% порівняно з аналогічним періодом 2019 року, водночас посилюється підтримка ультраправих сил, які отримали значний приріст голосів у Франції, Італії та Німеччині.

Зростаюча загроза дезінформації: кому це вигідно

За даними Європейської служби зовнішньої дії (EEAS), у 2024 році було зафіксовано понад 1200 дезінформаційних наративів, націлених на виборців у державах-членах ЄС. У доповіді EEAS від травня 2024 року зазначається, що більшість таких повідомлень пов’язані з міграцією, довірою до демократичних інституцій, рішеннями Європейської комісії, а також поширенням негативних повідомлень про Україну та санкційну політику ЄС щодо Росії.

«Дезінформаційні кампанії дедалі більше таргетують вразливих виборців, особливо у прикордонних і сільських регіонах. Їхня мета — посіяти недовіру до центральної влади, спровокувати страх перед “іншими” та мобілізувати електорат навколо крайньо-правих сил», – заявив у коментарі Politico Жан-Крістоф Ґала, дослідник із Центру політичних досліджень CNRS у Франції.

Мета — дестабілізація перед виборами до Європарламенту

Вибори до Європейського парламенту, що проходили з 6 по 9 червня 2024 року, стали ареною активного втручання як внутрішніх, так і зовнішніх акторів. Європейська комісія перед виборами наголосила, що особливу увагу буде приділено моніторингу соціальних мереж, зокрема TikTok, X (колишній Twitter), Facebook та Telegram, де найчастіше поширювалися антиімміграційні та євроскептичні меседжі.

Наративи проти мігрантів і українців

Згідно з проєктом EUvsDisinfo, підтримуваним Європейською службою зовнішньої дії, у 2024 році особливо активізувалися повідомлення, які трактували українських біженців як «загрозу економічній стабільності» та «перешкоду для розвитку місцевого населення». Крім того, поширюються фейки про нібито «використання українських мігрантів політичними елітами для спотворення виборчого процесу».

Інформаційний портал «Наш вибір» повідомляє, що в Польщі, яка прийняла понад 1 мільйон українських біженців, активно поширювалися неправдиві повідомлення про пільги для українців та їх пріоритет у доступі до житла, освіти та охорони здоров’я. Аналітики підкреслюють, що це є частиною добре організованих кампаній, покликаних підсилити антиукраїнські настрої у суспільстві.

Ультраправі: політичні вигодоотримувачі

Європейська підтримка ультраправих зміцнюється

За результатами виборів 2024 року, крайні праві сили здобули середній приріст у 7% порівняно з попереднім скликанням Європарламенту у 2019 році. Партії як Rassemblement National у Франції, Fratelli d’Italia в Італії та AfD в Німеччині покращили свої позиції, здобувши більше місць у парламенті, ніж будь-коли раніше в історії.

Аналітики з Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) зазначають, що кампанії, побудовані на антиміграційній риториці та скепсисі щодо ЄС, стали ключовою зброєю ультраправих. В Італії, наприклад, урядова коаліція, очолювана партією Джорджі Мелоні, зуміла мобілізувати значну частину консервативного електорату на основі страхів перед нелегальною міграцією з Північної Африки та Східної Європи.

Використання інформаційного вакууму

В умовах низької обізнаності частини європейського населення про реальну ситуацію на кордонах, деякі політичні сили ефективно використовують інформаційний вакуум. У ФРН партія Альтернатива для Німеччини (AfD), попри численні скандали щодо контактів із російськими структурами, здобула близько 16% голосів — на 4% більше, ніж у 2019 році.

«Ультраправі змінюють риторику відповідно до цільової аудиторії — у Польщі роблять наголос на “захисті традиційних цінностей”, у Франції — на “незалежності від Брюсселя”, в Угорщині — на “захисті національного суверенітету проти імміграційного тиску”», — зазначив політолог Роланд Фройденштайн в інтерв’ю Euractiv.

Протидія дезінформації: заходи ЄС

Європейська політика інформаційної безпеки

У рамках боротьби з інформаційними операціями Єврокомісія у 2023–2024 роках посилила вимоги до платформ соціальних медіа в межах Акта про цифрові послуги (DSA). Google, Meta, TikTok та інші зобов’язані були надати повну прозорість політичної реклами та швидше реагувати на випадки дезінформації перед виборами.

Європейське агентство з кібербезпеки (ENISA) у своєму звіті за червень 2024 року застерегло про нову хвилю когнітивних атак — не лише фейкових новин, але й маніпулятивних зображень, відео (включно з deepfake), що можуть впливати на думку виборця.

Невдоволення серед країн-членів

Втім, не всі країни-члени однаково серйозно ставляться до проблеми. Наприклад, Угорщина та Словаччина піддали сумнівам ефективність централізованих європейських ініціатив, заявивши про «неприпустимість цензури» в межах свободи слова. Це ускладнює консолідовану боротьбу проти дезінформації по всій території ЄС.

Висновки: нова реальність європейської демократії

Вибори до Європарламенту 2024 року продемонстрували, наскільки впливовими стали дезінформаційні кампанії у формуванні виборчих рішень. У контексті міжнародної нестабільності, зростаючої міграції і політичної поляризації, дезінформація стає не просто інструментом впливу, а викликом для системи демократичного представництва в ЄС. Посилення ультраправих партій свідчить про зміну суспільних настроїв, що може мати довготривалі наслідки для політики Європи у найближче