30 вересня 2025 року в Польщі розпочнуться пошуково-ексгумаційні роботи українських поховань

30 вересня 2025 року в Польщі офіційно розпочнуться пошуково-ексгумаційні роботи, які Україна давно ініціювала у межах гуманітарного діалогу. Роботи стартують у селі Пікуліце Підкарпатського воєводства, де спочивають жертви конфліктів ХХ століття, зокрема вояки Української повстанської армії (УПА) та цивільні особи українського походження. Це стало можливим після досягнення двосторонніх домовленостей між офіційним Києвом і Варшавою у серпні 2025 року.

Передумови для початку робіт

Історія блокування і зрушення

Після знищення у 2017 році меморіалу УПА в селі Грушовичі поблизу Перемишля польська сторона запровадила мораторій на здійснення будь-яких нових пошукових чи ексгумаційних робіт, ініційованих Україною. Це стало фактoм серйозного дипломатичного загострення, що негативно вплинуло на міждержавну співпрацю у сфері історичної пам’яті.

Прорив у цьому питанні стався в липні 2023 року, коли Президент Польщі Анджей Дуда у Львові офіційно оголосив про зняття мораторію. Після цього у 2024 році польська сторона самостійно провела ексгумаційні роботи на Личаківському цвинтарі у Львові, перепоховавши вояків Армії Крайової. У відповідь українська сторона ініціювала юридичні процедури для проведення аналогічних робіт в Польщі, що знайшло логічне продовження у підготовці до пошукових робіт восени 2025 року.

Офіційне підтвердження запуску

Міністерство культури та інформаційної політики України підтвердило, що пошукові роботи розпочнуться 30 вересня 2025 року. Роботи координуватиме Український інститут національної пам’яті (УІНП) за участі експертів з ЛКП “Доля” — державної установи, яка опікується ексгумацією загиблих у збройних конфліктах.

"Цей етап — результат довготривалих перемовин і тематичної співпраці в рамках спільної Комісії з питань охорони пам’яті під час війни", — прокоментував голова УІНП Антон Дробович, якого цитує інформаційний портал «Наш вибір».

Перший об’єкт — Пікуліце

Характеристика локації

Роботи розпочнуться на польському військовому кладовищі у селі Пікуліце, де знаходиться братська могила вояків УГА, польських солдатів, а також, ймовірно, воїнів УПА. Цвинтар розташований неподалік Перемишля і вже не раз ставав об’єктом молитовних заходів як українською, так і польською стороною.

На думку істориків, ексгумація в Пікуліцях дозволить засвідчити точне положення останків, підтвердити дані про національну приналежність та імена загиблих. Це також може стати прецедентом для аналогічних процедур в інших місцях Польщі, де знаходяться українські поховання.

Наступні можливі місця

Після завершення робіт у Пікуліцах передбачається розгляд нових локацій — насамперед Грушовичів, Верхрати, Монастиря, Сагрині та інших поселень Люблінського, Підкарпатського та Малопольського воєводств. За даними УІНП, на території Польщі налічується понад 80 місць можливих поховань учасників УПА і цивільного українського населення.

Антон Дробович також наголосив, що проведення таких досліджень допомагає реалізувати не лише національну політику пам’яті, а й об’єктивний науковий підхід до встановлення історичної правди.

Двостороння співпраця і коментарі сторін

Роль польської влади

З польського боку згоди на роботи надав Інститут національної пам’яті Польщі (IPN). Начальник бюро пошукових робіт IPN д-р Лукаш Шрайбер зазначив у коментарі для телебачення TVP Rzeszów: «Ми схвалили заявку з боку української сторони, оскільки вона відповідає правовим і науковим критеріям. Сподіваємося, що це сприятиме взаємному примиренню».

Важливим елементом стало погодження без участі третьої сторони, що підкреслює рівень двосторонньої довіри та прагнення до прозорості у виконанні домовленостей.

Гуманітарний аспект і суспільна реакція

Українські та польські громадські організації, зокрема Об’єднання українців у Польщі, підтримали початок робіт. Голова Об’єднання Петро Тима зазначив: «Ми роками виступали за реальний підхід до історичної спадщини. Важливо, щоби могили — незалежно від національності — були ідентифіковані та упорядковані».

Також позитивно ситуацію оцінив посол України в Польщі Василь Зварич, який наголосив, що співпраця у сфері історичної пам’яті «не є темою минулого — вона формує сучасну взаємну повагу».

Підсумки і перспективи

Інституційна сталість процесу

Розпочаті 30 вересня 2025 року пошуково-ексгумаційні роботи є результатом послідовного діалогу та багаторічних дипломатичних зусиль. Закріплення практики погодження спільних кроків між Україною і Польщею відкриває нові перспективи для тривалого вирішення чутливих гуманітарних питань.

Зокрема, міністерства культури обох країн працюють над створенням постійної комісії контролю процедур ексгумації з залученням професійних істориків, археологів і представників релігійних спільнот.

Як підкреслив речник уряду Польщі Пьотр Мюллер, «такі кроки — не лише вшанування минулого, але й сигнал для майбутнього партнерства».

Наступні дії

Після завершення робіт у Пікуліцах у листопаді 2025 року планується презентація архівно-фотографічного звіту, включно з експертними висновками щодо автентичності поховань. На основі отриманих даних буде ініційовано процес перепоховання — відповідно до міжнародних норм і чинного законодавства Польщі.

Міністерство культури України також повідомило про наміри провести у 2026 році міжнародну конференцію, присвячену результатам пошуково-ексгумаційних робіт і механізмам примирення за допомогою наукового підходу до спільної пам’яті.