Куди прямуєш, Польще? Посилення крайніх правих, антиукраїнські наративи та виклики для безпеки

Зведення

У 2025 році в Польщі помітне зростання підтримки крайніх правих сил, насамперед «Конфедерації», яка у 2023 році отримала 7,2% голосів на парламентських виборах. Згідно з дослідженнями аналітичного центру «NEŚ» (Nowa Europa Środkowo-Wschodnia), поширення антиукраїнських наративів у польському політичному і медійному дискурсі зростає, що може дестабілізувати безпекову ситуацію в регіоні та ускладнити відносини Києва й Варшави.

Поворот праворуч: політична карта Польщі змінюється

У 2025 році польська політична сцена продовжує демонструвати скорочення поляризації між традиційними політичними таборами – провладною коаліцією «Громадянська коаліція» (KO) на чолі з прем& 39;єром Дональдом Туском і опозиційною партією «Право і справедливість» (PiS). Натомість наростає потуга радикальних партій, у першу чергу крайніх правих.

Особливу увагу фахівці звертають на «Конфедерацію свободи і незалежності», яка об& 39;єднує ультраправі і націоналістичні середовища. У жовтні 2023 року ця політична сила пройшла до Сейму Польщі з результатом 7,2%, що забезпечило їм 18 депутатських мандатів. І хоча в 2025 році їх підтримка не зросла до рівня участі у владі, їхній медійний і соціальний вплив суттєво посилився.

Антиукраїнські наративи: від маргінесу до мейнстриму

Згідно з аналізом польського аналітичного інституту NEŚ, за останні два роки в інформаційному просторі Польщі помітне зростання антиукраїнських наративів. У звіті за березень 2025 року йдеться про систематичне просування тез про "українізацію Польщі", надмірну гуманітарну допомогу Україні, міграційні загрози та ревізію історичних подій — зокрема Волинської трагедії.

Ці заяви часто транслюються не лише через анонімні акаунти у соціальних мережах, а й озвучуються парламентарями від «Конфедерації» зі сцен сейму, а також рупорами консервативних ЗМІ. Дослідниця NEŚ Анна Домбровська зазначає: «Маємо справу з процесом легалізації антиукраїнського дискурсу в публічній сфері — те, що ще кілька років тому вважалося шокуючим, сьогодні дедалі частіше сприймається як частина норми».

Як змінилася польсько-українська риторика

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року Польща набула іміджу головного союзника України в Європі. Варшава надала значну військову і гуманітарну допомогу, прихистила понад 1,5 млн українців і активно просувала підтримку Києва на європейському та трансатлантичному рівнях.

Однак у 2024–2025 роках у політичній риториці Варшави почали лунати акценти на «власні національні інтереси» — зокрема в контексті захисту польського сільського господарства, проблем інтеграції біженців і напруження з приводу експорту українського зерна. Під час фермерських протестів на початку 2025 року представники аграрного сектору вимагали обмежити імпорт української сільськогосподарської продукції, звинувачуючи Київ у "неконкурентній поведінці", а польський уряд — у "надмірній поступливості перед Україною".

Крайні праві та питання безпеки

На тлі війни за східними кордонами ЄС і НАТО активізація праворадикальних сил і антиукраїнських наративів несе серйозну загрозу для регіональної стабільності. Експерти польського Інституту міжнародних справ (PISM) застерігають, що подальша легітимація крайніх правих у Польщі може послабити не лише двосторонні відносини з Україною, але й ускладнити координацію в межах Альянсу щодо східного флангу.

За словами експерта із безпеки Якуба Ковальського: «Ширення ворожих меседжів щодо українських біженців і військової допомоги потенційно може використовуватися Росією для розколу всередині ЄС. Польща, як одна з ключових країн у підтримці України, залишається мішенню гібридного впливу з боку Кремля».

Позиція уряду: баланс між підтримкою та власними інтересами

Чинний уряд Дональда Туска, попри тиск з боку правих і частини польського суспільства, не демонструє офіційного зменшення підтримки України. У лютому 2025 року прем& 39;єр заявив, що «Польща й надалі підтримуватиме Україну у її боротьбі за незалежність настільки, наскільки дозволятимуть власні ресурси та стратегічні інтереси».

Втім, у 2025 році уряд все частіше намагається проводити реалістичну політику щодо соціального навантаження, пов’язаного з понад мільйоном українських біженців, а також регулювати економічні питання — як-от імпорт агропродукції. Зокрема, у березні були тимчасово введені додаткові митні обмеження на українські зернові культури, що викликало критику в Києві.

Українська громада у Польщі: між інтеграцією та стигматизацією

Українці в Польщі — це одна з найбільших діаспор у Європі. За даними Управління у справах іноземців, станом на квітень 2025 року у країні легально проживає понад 1,2 млн українців, з них майже половина — біженці від війни.

У той час як більшість суспільства залишаються толерантними, дослідження «Fundacja Batorego» 2025 року свідчать про збільшення рівня напруги у громадах, насамперед у менших містах. У звіті зазначено: «Українці дедалі частіше стикаються з мовою ворожнечі в соцмережах, а іноді — і в реальному житті, що супроводжується відчуттям соціального відчуження».

Висновки: На роздоріжжі цивілізаційного вибору

Польща у 2025 році опинилася посеред геополітичного перетину інтересів, де зростання впливу крайніх правих і поширення антиукраїнських наративів можуть спричинити зміни, здатні позначитися на безпеці як самої Польщі, так і всієї Центрально-Східної Європи. Поки влада продовжує утримувати проєвропейський і проукраїнський курс, суспільні настрої вимагають обережності, адже їхній радикальний зсув може мати непередбачувані наслідки для майбутнього європейської безпеки та польсько-українських відносин.