У Польщі затримали українця за участь у шахрайській схемі: зловмисники викрали понад 400 000 злотих у мешканця Мисленіце

Поліція Польщі затримала громадянина України та кількох інших осіб за підозрою в організації крупномасштабного телефонного шахрайства. Жертвою злочинної групи став 42-річний мешканець міста Мисленіце, який втратив понад 400 000 злотих. Одну з підозрюваних — 24-річну українку — було виявлено у вересні 2025 року під час спроби уникнути затримання у Кракові.

Схема обману: як працювали шахраї

Інцидент стався навесні 2025 року. За даними комендатури поліції у Малопольському воєводстві, шахраї діяли за стандартною телефонною схемою, яка отримала широку популярність у Польщі останніми роками. 42-річному чоловікові з м. Мисленіце зателефонували невідомі, які представилися працівниками банку. Вони заявили, що особисті дані клієнта нібито були скомпрометовані, а його рахунок — у небезпеці. Для «порятунку коштів» потерпілому запропонували співпрацю з «банківською службою безпеки».

Жертва, довірившись голосу в телефоні, самостійно здійснив кілька онлайн-переказів — на суму понад 400 000 злотих — на рахунки, вказані шахраями. У подальшому зв’язок з «банківськими консультантами» обірвався.

Розслідування та затримання злочинної групи

Після подання заяви поліцією було розпочато кримінальне провадження. За офіційною інформацією з прес-релізу Краківської поліції, перші затримання відбулися у лютому та квітні 2025 року. У різних містах Польщі арештовано громадян України, Грузії та Польщі, які виконували різні ролі: від телефонного контакт-центру до «мулів» — виконавців переказів і зняття готівки.

У вересні поліція затримала ще одну підозрювану в Кракові — 24-річну громадянку України. За словами прес-секретаря поліції Малопольського воєводства, жінка тривалий час переховувалася у готелях різних міст, змінюючи адресу проживання та використовуючи фальшиві документи, щоб уникнути арешту.

Ролі учасників та докази провини

Слідство встановило, що затримані виконували чітко розподілені функції. Одні особи телефонували жертвам, говорячи заготовленими фразами й сценаріями. Інші — надавали свої банківські рахунки для прийому коштів або особисто знімали гроші після переказів. Частина готівки передавалася організаторам через посередників, або вивозилася за межі Польщі.

У ході обшуків правоохоронці вилучили мобільні телефони, банківські картки, нотатки зі сценаріями дзвінків, а також близько 50 000 злотих у готівці. За попередніми оцінками, зловмисники могли ошукати щонайменше 12 осіб у різних регіонах Польщі, а загальна сума збитків може перевищити 1 мільйон злотих.

Кримінальна відповідальність

Прокуратура пред’явила усім затриманим звинувачення в участі в організованому злочинному угрупованні та шахрайстві у великих розмірах. Згідно з польським Кримінальним кодексом (ст. 286 §1 КК), за такі дії передбачено позбавлення волі до 8 років. За участь в організованій злочинній групі передбачена додаткова відповідальність (ст. 258 §1 КК), яка передбачає від 1 до 10 років ув’язнення.

Після затримання підозрюваних було поміщено під слідчий арешт. Суд у Кракові вже продовжив запобіжний захід з огляду на серйозність обвинувачень і ризик втечі.

Контекст: зростання телефонного шахрайства у Польщі

За даними Центрального бюро кіберзлочинів Польщі (CBZC), кількість телефонних шахрайств у 2025 році зросла на 27% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Найпоширенішими є схеми, які використовують довіру людей до банківських установ — так званий «vishing» (voice phishing). У типових випадках шахраї залякують жертву інформацією про «вторгнення на рахунок» або проведення підозрілих транзакцій. У стані стресу людина може добровільно передати доступ до своїх фінансів.

Комендант Центрального відділу поліції у Варшаві, інспектор Яцек Ковальчик, зазначив у своїй заяві:

«Ми бачимо чітку тенденцію професіоналізації таких злочинних груп та збільшення використання соціальної інженерії. Закликаємо громадян бути пильними, перевіряти джерела дзвінків, обов’язково звертатися до банку напряму у разі сумнівів».

Рекомендації для громадян

Польська поліція повторно звертається до громадян — як польських, так і іноземців, включно з багатотисячною українською діаспорою — із закликом зберігати обачність:

• Ніколи не повідомляйте персональні або банківські дані телефоном, навіть якщо співрозмовник представляється працівником банку чи поліції.
• Не здійснюйте перекази на незнайомі рахунки під тиском або за «вказівкою служби безпеки».
• У разі сумнівів спершу зв’яжіться з офіційною гарячою лінією банку, або зверніться в поліцію.
• Зауважте: жодна установа не проситиме перевести кошти з власного рахунку для «порятунку» фінансів.

Подальші дії слідства

Поліція не виключає, що затримані особи можуть бути лише частиною ширшої мережі, яка можливо діє також і за межами Польщі. Справу координує прокуратура Кракова у співпраці з польською Службою внутрішньої безпеки (ABW). Наразі ведуться слідчі дії щодо документування схожих інцидентів у Варшаві, Вроцлаві та Катовіце.

Слідство триває, подальші арешти не виключаються. Польські правоохоронці також співпрацюють з міжнародними партнерами, включаючи українську поліцію, для перевірки транскордонних зв’язків організаторів схеми.

Висновок

Цей випадок вкотре демонструє, наскільки вразливою до кіберзлочинності є довіра громадян до офіційних інституцій. Лише ретельна інформаційна кампанія, спільна робота правоохоронців і обачність самих громадян можуть знизити ризики подібних шахрайств у майбутньому.