Світ кіно Кшиштофа Кесльовського і Варшава «Декалогу»: простір моральних виборів

У 2025 році минає 35 років від моменту завершення роботи над «Декалогом» — знаковим циклом для польського та європейського кіно. Знятий у пізньопольській Варшаві, «Декалог» Кшиштофа Кесльовського не лише закарбував тодішню столицю на екрані, але й поставив перед глядачем фундаментальні моральні питання, що не втратили актуальності й сьогодні.

«Декалог» — кінематографічна інтерпретація Десяти заповідей

Концепція та структура проєкту

«Декалог» — цикл із десяти телевізійних фільмів, знятий за участі сценариста Кшиштофа Пєшевіча і режисера Кшиштофа Кесльовського у 1988–1989 роках. Кожна з частин тривалістю приблизно 55 хвилин тематично пов’язана з однією із біблійних Десяти заповідей. Попри релігійну основу, фільми обережно, через життєві колізії головних героїв, порушують глибоко філософські та етичні питання, як-то вірність, відповідальність, вибір, брехня чи покарання.

Цей задум не був релігійною проповіддю, а радше спробою показати, як норми моралі функціонують у повсякденному житті звичайних людей. За словами самого Кесльовського, його мета полягала не в наданні відповідей, а у правильному формулюванні питань.

Участь міжнародної спільноти

Хоча спочатку «Декалог» розглядався як телевізійний проєкт для польського глядача, його міжнародна прем’єра, зокрема на Венеційському та Каннському кінофестивалях у 1989–1990 роках, принесла йому глобальне визнання. Стенлі Кубрик назвав цей цикл «єдиним великим досягненням у світовому кіно за останнє десятиліття».

Варшава як простір і персонаж

Житловий масив на Стеґнах: урбаністична метафора

Більшість епізодів «Декалогу» були зняті у південній частині Варшави на Стеґнах — районі, зведеному в 1970-х роках як типове житло для робітничого класу. Як повідомляє польське видання «Наш вибір», цей район став не просто локалією, а символом епохи — сірий, функціональний, анонімний простір, у якому існують герої, стикаючись з моральними дилемами.

Використання справжніх квартир, під’їздів, двориків стало свідомим рішенням Кесльовського. Це надавало фільму не лише автентичність, а й підкреслювало універсальність досвіду, через який проходять герої. Варшава у «Декалозі» — не туристичне обличчя чи історичний центр, а місто, де розгортається справжнє життя.

Образ міста у світовому кінематографі

У інтерв’ю 1994 року Кесльовський згадував, що шукав «місце, в якому можна зосередитися на людині, не відволікаючи увагу великою архітектурою чи історичними декораціями». Саме тому вибір впав на масивні панельні будівлі з похмурими під’їздами і невидимими межами приватності — ті самі, які можна зустріти в багатьох містах Східної Європи.

Мораль і людина в умовах змінної реальності

Етичні конфлікти поза часом

Попри те, що «Декалог» знімався незадовго до падіння комуністичного режиму в Польщі, фільм уникає прямої політики. Замість цього він фокусується на внутрішньому конфлікті людини. Такий підхід дозволив зробити кіно актуальним не тільки у своїй епосі, а й у контексті сучасності. В епоху цифрових технологій, інформаційного надлишку та поляризації суспільств, питання моралі, підняті у «Декалозі», залишаються вкрай важливими.

Рецепція серед українських глядачів

Із 2022 року спостерігається зростання уваги до спадщини Кесльовського серед українських переселенців у Польщі та українського культурного середовища в цілому. У квітні 2024 року у Варшаві пройшла ретроспектива фільмів Кесльовського в рамках фестивалю польсько-українського документального кіно, де «Декалог» отримав широкий резонанс серед молодого покоління глядачів. Про це повідомляє Український інститут у Варшаві.

Спадщина та сучасні рефлексії

Кесльовський сьогодні

У 2025 році заплановано низку заходів у Польщі та Франції до 30-річчя від дня смерті режисера (Кесльовський помер у 1996 році). Польський інститут кіно підтвердив, що у цьогорічному репертуарі включено серію відкритих лекцій та показів, присвячених саме «Декалогу». Водночас сучасні режисери — серед них Павел Павліковський та Аґнєшка Голланд — неодноразово підкреслювали вплив Кесльовського на їхню творчу мову.

Переосмислення міста у світлі кіномистецтва

Варшава, представлена у «Декалозі», сьогодні вже виглядає інакше — зелена реновація районів, нові забудови та високі технології змінили її вигляд. Проте завдяки стриманій естетиці та вдумливому сценарію, фільм зберігає актуальність незалежно від урбаністичних змін.

Висновок

«Декалог» Кшиштофа Кесльовського залишається фундаментальним мистецьким твором, що поєднує філософську рефлексію з соціальною реальністю. Варшава слугує не лише тлом, а й активним учасником моральної драми, що відбувається на екрані. У 2025 році, з огляду на моральні та соціальні виклики сучасності, цей фільм знову актуалізується — як для поляків, так і для українців, які шукають відповіді на ті самі екзистенційні питання.