У 2025 році прокуратура Польщі відмовилася відкривати кримінальне провадження стосовно присутності білоруського національного біло-червоно-білого прапора на концерті співака Макса Коржа у Варшаві. Після звернення громадян активісти очікували реакцію органів, однак польські правоохоронці не побачили підстав для розслідування. Подія викликала хвилю обговорень у соцмережах і в білоруській діаспорі.

Флаг, що розділяє: що сталося під час концерту Макса Коржа в Польщі

2 березня 2025 року на варшавській «Hala Torwar» відбувся концерт білоруського виконавця Макса Коржа, чиї виступи в Європі традиційно збирають тисячі слухачів, переважно з Білорусі, України, Литви та Польщі. Під час концерту на сцені з’явився національний біло-червоно-білий прапор — історичний символ Білорусі, який активно використовувався у протестах проти режиму Олександра Лукашенка після виборів 2020 року.

Окремі глядачі розцінили появу прапора як політичний жест, що нібито порушує громадський порядок та має радикальний підтекст. Скандал розгорівся, коли група прорежимних діячів через польські медіа звернулась із публічним запитом до правоохоронців щодо легітимності демонстрації такого символу на публічному заході. Прокуратура Варшави офіційно підтвердила 14 квітня 2025 року, що не бачить підстав для відкриття кримінального провадження.

Правова позиція Польщі: прапор не порушує закону

В офіційній відповіді Окружна прокуратура послалась на те, що біло-червоно-білий прапор не внесено до списку заборонених символів у Польщі, не асоціюється з екстремізмом або нацизмом, а отже, його використання не суперечить польському кримінальному законодавству. Також органи правопорядку підкреслили, що у сфері свободи вираження виражати національну ідентичність та символіку — це одне з фундаментальних прав у країнах ЄС.

«Жодного кримінального порушення в діях глядачів не виявлено. Демонстрація прапора на концерті належить до меж свободи вираження, гарантованої Конституцією РП та Євросоюзом», — зазначив речник прокуратури Ян Томалевич у коментарі для видання «Gazeta Wyborcza».

Контекст: символ спротиву чи об’єкт розбрату?

Біло-червоно-білий прапор має складну історію. Саме цей стяг був державним символом Білорусі в періоди 1918–1919 та в 1991–1995 роках після здобуття незалежності від СРСР. Від 1995 року його замінив нинішній червоно-зелений прапор, візуально близький до радянського. У період протестів 2020–2021 років біло-червоно-білий прапор став символом опору авторитарному правлінню Лукашенка та об’єднав сотні тисяч мітингувальників.

Незважаючи на його загальне визнання серед демократичної частини білоруської громадськості, офіційний Мінськ досі трактує цей символ як екстремістський. За даними правозахисного центру «Весна», станом на березень 2025 року понад 320 людей у Білорусі були затримані або оштрафовані за демонстрацію цього прапора в публічних місцях або навіть в соцмережах.

Реакція громадськості: діаспора дякує, прорежимні сили критикують

Білоруська діаспора в Польщі — одна з найбільших у Європі. За оцінками польського МВС, у 2025 році кількість громадян Білорусі, які проживають або працюють у Польщі, перевищила 210 тисяч осіб. Частина з них активно залучена до політичного та громадського життя країни, у тому числі через участь в антирежимних акціях.

Після новини про відмову прокуратури відкривати справу, багато представників білоруської діаспори висловили подяку польській владі за підтримку свободи вираження. «Це перемога здорового глузду та європейських цінностей», — пише у Facebook співзасновниця ініціативи «Free Belarus Center» Таццяна Щелгунова.

Водночас прорежимні діячі в Білорусі та деякі проросійські оглядачі різко критикували рішення польської прокуратури, звинувачуючи Варшаву в “легалізації екстремістської символіки” та втручанні у внутрішні справи Білорусі.

Позиція Макса Коржа: «Я — поза політикою»

Макс Корж неодноразово наголошував, що він намагається уникати чітких політичних заяв. Після скандалу його прес-служба опублікувала короткий коментар, у якому йдеться: «Макс не пов’язаний з політичними рухами і не керує тим, які символи можуть з’являтися у залі серед глядачів. Концерт — простір для об’єднання, а не роз’єднання».

Втім, експерти зазначають, що поза політикою залишатися важко — особливо коли йдеться про символи, що мають глибоке політичне значення. За словами культуролога та викладача Варшавського університету Марека Лешки, «у нинішніх умовах присутність біло-червоно-білого прапора — це політичне висловлювання саме по собі, навіть якщо артист не ініціював цього». Він додає: «У Польщі цей символ трактується в контексті поваги до боротьби за свободу, отже, реакція суспільства — відповідна».

Висновки: свобода вираження в дії

Подія з прапором на концерті Макса Коржа у Варшаві у 2025 році стала ще одним прикладом того, як національні символи стають інструментами політичного протистояння, особливо в умовах авторитаризму в сусідніх країнах. Реакція польської прокуратури підкреслює прихильність держави до європейських принципів свободи вираження та прав людини.

Скандал також висвітлив важливу роль білоруської діаспори у захисті демократичних цінностей далеко від батьківщини. Незалежно від позиції виконавця, публіка продемонструвала свою думку — мирно, через символ, який для багатьох став знаком боротьби за гідність та свободу. А польська система правосуддя вкотре підтвердила: не всі прапори рівні перед диктаторами, але рівні перед законом.