Українські історики попереджають Варшаву: можливе офіційне засудження Армії Крайової у відповідь на польське законодавство щодо ОУН і УПА

У відповідь на проєкт змін до польського закону про Інститут національної пам’яті, що передбачає криміналізацію заперечення «злочинів» ОУН(б) та УПА, провідні українські історики закликали Варшаву до стриманості. В оприлюдненому 21 квітня 2025 року відкритому листі вони застерегли: у разі ухвалення документа Київ буде змушений офіційно засудити також дії Армії Крайової та інших польських збройних формувань у роки війни.

Причина загострення — законодавча ініціатива Кароля Навроцького

17 квітня 2025 року очільник польського Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький подав до Сейму проєкт змін до Закону про Інститут пам’яті та Кримінального кодексу. Ініціатива передбачає запровадження відповідальності за публічне заперечення злочинів, нібито скоєних Українською повстанською армією (УПА) та Організацією українських націоналістів (фракції Степана Бандери).

У документі йдеться про необхідність «відновлення історичної справедливості» щодо жертв Волинської трагедії, а також уніфікації понять у польському правовому полі щодо «злочинів проти польського народу в 1939–1947 роках». За словами Навроцького, закон має «нагадати українським націоналістам про межі дозволеного в європейському дискурсі пам’яті». Проєкт вже отримав схвальні коментарі від деяких депутатів Sejmu, зокрема від членів фракції «Право і Справедливість».

Реакція українських науковців: “Політизація минулого небезпечна”

21 квітня 2025 року Інститут національної пам’яті України опублікував відкритий лист, підписаний більш ніж 20 знаними українськими істориками. Серед них — Олександр Алфьоров, Володимир В’ятрович, Ярослав Грицак, Ігор Щупак, Богдан Гуд та інші. Вони наголосили, що дії польської сторони не сприяють розвитку двосторонніх відносин, а навпаки — створюють загрозу чергової історичної конфронтації між Києвом і Варшавою.

“У разі прийняття таких законів, питання про юридичне та політичне визнання злочинів, вчинених Армією Крайовою, Селянськими батальйонами й іншими польськими збройними підрозділами проти українців, стане предметом суспільного та дипломатичного порядку денного в Україні”, — йдеться в листі.

Історики також застерегли від політизації трагічних сторінок спільної історії, вказавши, що однобічні трактування історичних подій лише поглиблюють взаємну недовіру. В заяві мовиться, що жоден народ не може претендувати на виключне право на жертву без визнання власної відповідальності.

Дискусії в тіні війни та гібридного впливу Росії

Автори заяви звернули увагу на те, що поточне загострення історичних дискусій відбувається на фоні повномасштабної російської агресії проти України, що триває з лютого 2022 року. У цьому контексті спроби засудити УПА можуть бути інтерпретовані як підрив морального ресурсу українського спротиву, який ґрунтується у тому числі на героїчному наративі боротьби УПА проти радянського і німецького режимів.

«Ми закликаємо польських колег утриматися від дій, які можуть бути використані Росією для посилення антиукраїнської пропаганди», — зазначають автори. Вони наголосили, що у 2025 році Кремль знову посилив кампанію з дискредитації українського визвольного руху, зокрема через медійні операції на Заході, які намагаються ототожнити УПА з екстремізмом.

Аргументи на користь перегляду польської ініціативи

Українські науковці підкреслюють, що діяльність ОУН і УПА має розглядатися в контексті боротьби за незалежність, а юридичне прирівнювання цих структур до нацистських чи радянських злочинних організацій є науково необґрунтованим.

«Важливо, щоб історія залишалася в руках істориків, а не була інструментом політичного тиску чи карної репресії», — коментує професор Українського католицького університету Ярослав Грицак.

Відомий дослідник повстанського руху, народний депутат України Володимир В’ятрович зазначає, що вже у 2017 році спроби подібного законодавчого втручання призвели до дипломатичної напруги. «Ми не можемо допустити повторення ситуації, коли правові інструменти використовуються замість історичного діалогу», — наголосив він у коментарі для «Української правди».

Заклик до відновлення Форуму істориків і визнання спільної складності минулого

Науковці звернулися до польської сторони з ініціативою поновлення діяльності Форуму істориків України та Польщі — спеціального двостороннього органу, що функціонував у 2015–2019 роках і був зосереджений на виробленні спільного розуміння складних моментів минулого.

У відкритому листі зазначається, що саме професійна співпраця між науковими інституціями обох країн здатна нейтралізувати політичні спекуляції, тоді як нові польські законодавчі ініціативи перешкоджають цьому процесу.

Подяка Польщі — і нове попередження про ризики внутрішньоєвропейських поділів

Попри жорстку критику ініціативи Кароля Навроцького, українські історики подякували Польщі за всеосяжну підтримку у війні проти Росії. Їхнє звернення завершується застереженням: якщо нова польська ініціатива буде реалізована, це лише зіграє на руку агресору, який десятиліттями сіє ворожнечу між українцями та поляками.

«Наші суспільства мають більше спільного, ніж ті, хто прагне нас посварити. Пам’ять має бути не підставою для звинувачень, а для порозуміння», — резюмується в листі.

Питання історичної відповідальності та права на пам’ять залишається чутливим і, очевидно, ще повернеться у міждержавний дискурс. Активна участь фахової спільноти є сьогодні єдиною альтернативою небезпечному політичному ревізіонізму.