Перед війною: польські публіцисти осмислюють передвоєнний стан українсько-європейської свідомості

У лютневій колонці для Gazeta Wyborcza Ярослав Курський і Мирослав Чех оцінили відчуття України та реакцію Європи в переддень вторгнення Росії у 2022 році

Співавтори закликали західні столиці прислухатися до українців, які, на відміну від багатьох європейців, не мали ілюзій щодо агресивних намірів Кремля.

Гостре застереження напередодні вторгнення

Публікація, що пролунала як тривожний дзвінок

У статті "Перед війною" («Przed wojną»), опублікованій у лютому 2022 року на шпальтах польської Gazeta Wyborcza, журналісти Мирослав Чех і Ярослав Курський висловили глибоке занепокоєння недостатністю реакції Європейського Союзу на ймовірну загрозу повномасштабного російського вторгнення в Україну. За кілька тижнів до нападу Росії 24 лютого 2022 року автори відзначили, що українське суспільство розуміє масштаби небезпеки значно краще за західних партнерів.

У колонці йшлося про те, що саме з українських джерел Захід міг отримати об’єктивну інформацію про справжні наміри Володимира Путіна. Курський і Чех наголосили на відсутності рішучості в західних столицях, що сприяло необмеженій ескалації Кремля та посилювало ризики для європейської безпеки.

Українська інтуїція проти західного скепсису

Українське суспільство попереджало про війну

"Політична й громадська інтуїція українців була тоді набагато точнішою, ніж застереження європейських експертів", – зазначає Мирослав Чех у розмові з порталом «Наш вибір» у 2024 році. Цей розрив у сприйнятті та оцінках геополітичної ситуації, за словами автора, був однією з причин того, чому Україна опинилася сам на сам перед наступом Росії в перші дні війни.

Жителі України завчасно розуміли загрозу, виходячи зі щоденних реалій: інформаційної атаки, мілітаризації окупованих територій, пропаганди та військових навчань Росії біля кордонів. Тим часом в європейських урядах зберігалося прагнення уникати жорстких кроків і санкцій, аби "не провокувати" Москву.

Роль польських інтелектуалів у підтримці України

Колонка "Перед війною" не була викликом для Росії, а радше зверненням до західного суспільства з метою прозріти. Як зауважив Ярослав Курський під час форуму "Bezpieczeństwo Wschodniej Europy" у лютому 2025 року у Варшаві, "наша ціль — мобілізувати політичне мислення, показати реальність такою, якою її бачать наші східні сусіди, українці".

Польські інтелектуали, серед яких Чех і Курський – одні з найбільш відомих, відіграли значну роль у формуванні суспільної думки щодо потреби єдності з Україною. Їхня риторика допомогла підкріпити політичну волю польського уряду вже з перших днів повномасштабного вторгнення, коли Варшава стала одним із ключових союзників Києва.

Актуальні меседжі у 2025 році

Небезпека умиротворення агресора не зникла

У 2025 році, триваюча російська агресія проти України, попри часткову стабілізацію лінії фронту, залишається ключовою геополітичною загрозою для Європи. У цьому контексті уроки, викладені у "Перед війною", знову набувають актуальності.

Як зазначає польський геополітичний аналітик Адам Євлашевський з Центру східних досліджень (OSW) у своєму березневому звіті 2025 року, "будь-яка західна стратегія щодо Росії повинна виходити з припущення, що компроміси будуть сприйняті Кремлем як слабкість, а не як жест доброї волі".

Роль громадянських суспільств та журналістики

У світлі цих обставин, журналістика — особливо транснаціональна й двомовна, як колонка Чеха й Курського — набуває особливого значення. Вона виступає не лише інструментом інформування, а й засобом міжсуспільного діалогу.

Колонка з 2022 року служить документальним свідченням того, як культура пам’яті й уважність до великого сусіда на Сході були сильнішою позицією, ніж технократичний спокій західного політикуму. Ці спільні публіцистичні зусилля стали частиною практичного європейського солідаризму: почуття відповідальності за долю континенту.

Висновки: пам’ятати, аби не повторити

Текст, що попередив про загрозу

"Перед війною" Чеха і Курського залишається прикладом публіцистики, яка перевищила функцію спостереження та стала актом активної участі. Гостра, аналітична і базована на фактах, колонка ще раз довела, що журналістське слово може не лише інформувати, а й закликати до дії.

У 2025 році, коли Україна продовжує боротьбу за свою територіальну цілісність та суверенітет, а Захід переглядає безпекову архітектуру континенту, важливо пам’ятати, що чутливість до сигналів з України, яку виявили Чех і Курський, була — і залишається — маркером справжнього стратегічного бачення.