У 2025 році Польща може отримати виключення з обов’язкового механізму розміщення нелегальних мігрантів і виплати фінансових внесків за схемою солідарності ЄС. Це рішення стало можливим після посилених переговорів Варшави з Брюсселем, на тлі нової політики Єврокомісії та опору частини країн-членів механізму реформованої міграційної системи.

Контекст: нова міграційна політика ЄС у 2025 році

У січні 2025 року офіційно набрав чинності Пакт про міграцію та притулок, ухвалений Радою Європейського Союзу у грудні 2023 року та затверджений Європарламентом у квітні 2024 року. Пакт передбачає так званий “механізм обов’язкової солідарності”: держави-члени ЄС зобов’язані або приймати частину нелегальних мігрантів із перевантажених країн (переважно середземноморських), або компенсувати відмову фінансовим внеском у розмірі 20 000 євро за кожну особу, яку вони не прийняли.

Багато країн, зокрема Італія, Греція й Іспанія, які найбільше потерпають від плину нелегальних мігрантів, вітали реформу. Водночас Польща разом із Угорщиною, Словаччиною і, частково, Чехією виступила категорично проти. Варшава від початку була незгодна з обов’язком прийому або платити — вважаючи це втручанням у національні інтереси та питання безпеки.

Польща провела жорсткі переговори з Брюсселем

Після багаторічного спротиву Польща домоглася зрушень у переговорах із Європейською комісією. У лютому 2025 року прем’єр-міністр Дональд Туск анонсував, що ЄС розглядає можливість “індивідуального підходу” до деяких країн-членів.

“Ми не будемо брати участі в обов’язковій схемі розміщення або фінансування. Але ми готові підтримувати ЄС інакшими шляхами, наприклад, підсиленням охорони зовнішнього кордону, демографічною допомогою прикордонним країнам і підтримкою повернення мігрантів до країн походження”, — зазначив Туск під час виступу в Сеймі 14 лютого 2025 року.

У березні 2025 року під час саміту ЄС у Брюсселі було досягнуто попередньої згоди про те, що Польща отримає спеціальний статус — тимчасове звільнення від обов’язкового механізму на три роки (2025–2027), за умови активної участі у проектах із безпеки кордонів та повернення мігрантів.

Аргументи Польщі: безпека, війна в Україні та демографічний тиск

Польща вказує на велике навантаження, яке вона вже несе через прийом понад 3 млн українських біженців від початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році. Згідно з даними Управління у справах іноземців Польщі (дані березень 2025 року), наразі у країні легально проживає близько 2,15 млн українців з тимчасовим захистом.

«Ми вже є лідером солідарності у Європі. Від нас неприпустимо вимагати додаткових зобов’язань щодо людей, які прибувають нелегально з Африки чи Середнього Сходу», — заявив заступник міністра внутрішніх справ Польщі Пйотр Мазурек в інтерв’ю PAP 18 березня 2025 року.

Реакція в ЄС і можливі наслідки

Рішення надати Польщі особливий статус викликало неоднозначну реакцію серед інших членів ЄС. Мальта, Португалія та Франція висловили занепокоєння прецедентом. «Є загроза, що інші країни теж почнуть вимагати винятків, що підриває єдність рішення», — прокоментувала Жеральдін Море, депутатка Європарламенту від групи Renew Europe.

Втім, аналітики зазначають, що йдеться про реалістичний підхід. «Польща справді має унікальну демографічну й безпекову ситуацію. Тимчасове виключення дозволяє уникнути кризи в стосунках між Варшавою і Брюсселем», — вважає експерт з європейської політики Якуб Веселовський з Центру стратегічних досліджень при Університеті Варшавському.

Що отримає ЄС натомість

Хоча Польща не буде брати участі в механізмі розміщення мігрантів або у фінансуванні, вона запропонувала альтернативні способи участі в загальноєвропейських зусиллях. Зокрема:

• Участь у місіях Frontex на зовнішніх кордонах ЄС (Греція, Болгарія, Румунія)
• Збільшення внесків у фонди повернення мігрантів до країн походження
• Створення логістичних хабів з перевірки документів поблизу кордону з Білоруссю

«ЄС отримує партнера, який не приймає мігрантів, але активно зміцнює захист кордонів, що не менш важливо», — зазначає дослідниця з міграційної політики Кароліна Шиманьська (Центр європейських реформ, Варшава).

Висновки: компроміс, який дозволяє уникнути розколу

Рішення надати Польщі тимчасове звільнення від участі в міграційному механізмі ЄС у 2025 році стало справжнім дипломатичним досягненням. Воно свідчить про гнучкість європейської політики в умовах безпрецедентних викликів: від війни в Україні до тиску з боку нелегальної міграції.

Хоча критики попереджають про можливий ефект доміно, наразі компроміс дозволив уникнути серйозного загострення у відносинах між Польщею та Євросоюзом. Динаміка майбутніх міграційних потоків і ефективність альтернативної участі Польщі в європейській міграційній політиці стануть лакмусовим папірцем для подальших рішень щодо реформи міграційної системи ЄС після 2027 року.