Половина поляків вважає державну допомогу українським біженцям надмірною — дослідження CBOS

У квітні 2025 року Центр дослідження громадської думки (CBOS) Польщі оприлюднив результати опитування, згідно з якими 50% респондентів вважають, що підтримка держави для українських біженців є занадто великою. У порівнянні з попередніми роками, ставлення до українців у Польщі демонструє стабільне зниження позитивних оцінок.

Дослідження CBOS: сприйняття польського суспільства

Зміни у суспільних настроях

Згідно з результатами квітневого (2025 рік) опитування Центру дослідження громадської думки (CBOS), опублікованими на порталі «Наш вибір» (naszwybir.pl), 50% поляків вважають, що держава надає українським біженцям занадто велику допомогу. Лише 38% опитаних вважають її адекватною, а 7% — недостатньою.

Це перший випадок з часу проведення опитувань CBOS із цього питання, коли частка громадян, які вважають допомогу надмірною, сягнула половини. Згідно із попереднім опитуванням CBOS у червні 2023 року, таку позицію поділяли 40% респондентів. Таким чином, за менш ніж два роки спостерігається на 10 процентних пунктів зростання критичних оцінок.

Ставлення до українців — зниження позитивних оцінок

CBOS також фіксує зниження рівня позитивного ставлення поляків до українців. У квітні 2025 року 40% респондентів заявили про своє позитивне ставлення, у порівнянні з 60% у лютому 2022 року — на початку повномасштабної війни в Україні. Натомість частка тих, хто висловив негативне ставлення, зросла з 8% у 2022 році до 22% у 2025 році.

За словами соціологів CBOS, це свідчить про поступову зміну громадського клімату: на зміну сплеску солідарності одразу після початку війни прийшло відчуття втоми та соціально-економічного напруження, пов’язаного з інтеграцією великої кількості біженців.

Механізми допомоги та державна політика

Поточні форми підтримки

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році Польща стала одним із головних напрямків для українців, які рятувалися від війни. Станом на березень 2025 року, за даними польського Управління у справах іноземців, у країні перебуває близько 950 тис. громадян України зі статусом тимчасового захисту.

Польська держава надає такі форми підтримки українцям:

• тимчасовий захист і право на легальне перебування
• право на роботу без окремого дозволу
• доступ до безкоштовної системи охорони здоров’я та освіти
• грошові виплати на дітей (програма 500+)
• допомога для працевлаштування, зокрема мовні курси

Уряд Польщі також регулярно виділяє кошти на інтеграційні програми, адаптовані до потреб українців, зокрема через Фонд соціальної солідарності та спільні проєкти з ЄС.

Зміни у законодавчій політиці в умовах суспільного тиску

У 2024 році уряд Польщі вже вніс перші зміни до обсягів підтримки. Наприклад, від 1 липня 2024 року підвищено частку витрат, яку українці мають покривати самі за проживання в колективних центрах. Також скорочено терміни виплат одноразової допомоги для новоприбулих.

На думку оглядачів польського видання "Rzeczpospolita", ці кроки стали відповіддю на зростаюче напруження у суспільстві та звинувачення опозиції в "преференційній політиці" щодо біженців на шкоду громадянам Польщі.

Соціальні чинники та економічний фон

Інфляція та електоральна чутливість

Економічна ситуація в Польщі суттєво впливає на громадські настрої. За даними Головного статистичного управління (GUS), рівень річної інфляції у Польщі у лютому 2025 року становив 5,6%, що лишається вище за довоєнний рівень (менше 3% у 2019 році). Підвищення цін спричинило зростання побутових витрат польських родин.

У поєднанні з проблемами на ринку праці та кризою в системі охорони здоров’я це призводить до того, що частина поляків сприймає допомогу українцям як фінансовий тягар. Саме економічні аргументи найчастіше звучали серед тих, хто в опитуванні CBOS 2025 року висловив думку, що допомога є «надмірною».

Політизація теми українських біженців

Тема присутності українців дедалі частіше стає предметом політичної полеміки. Партії правого спектру, зокрема Konfederacja, активно підтримують наративи про обтяження соціальної системи. Наприклад, депутат Конфедерації Кшиштоф Босак неодноразово виступав із заявами, що польські платники податків «не повинні утримувати чужу армію біженців». Подібна риторика знаходить підтримку у виборців, що позначається і на результатах опитувань.

Висновки та ключові тенденції

Поточні дані CBOS свідчать про важливий злам у громадській думці стосовно українських біженців у Польщі. Після двох років переважної солідарності та підтримки, в суспільстві дедалі гучніше лунають критичні оцінки. Це пов’язано як із економічними чинниками, так і зі впливом політичних дискусій.

Водночас дослідники CBOS застерігають від узагальнень: близько 40% поляків досі дотримуються позитивного ставлення до українців, зокрема, відзначаючи їхню працьовитість та інтеграцію в польське суспільство. Майбутнє міжнаціональних відносин багато в чому залежатиме від прозорості державної політики, інформування громадян та ефективної інтеграції українських громадян у польське життя.