Росіянину, який 23 роки перебував у трудовому рабстві в Польщі, присудили 800 тисяч злотих компенсації

Вроцлавський апеляційний суд засудив Аліцію С., яка разом з чоловіком утримувала громадянина Росії в умовах трудового рабства протягом 23 років, до 4,5 років позбавлення волі і зобов’язав виплатити постраждалому 800 000 злотих. Її чоловік Ян С., який також був обвинуваченим у справі, помер до завершення судового процесу.

23 роки на птахофермі без заробітної плати

Обвинувачена Аліція С. разом із чоловіком Яном С. з 1997 року примушували громадянина Росії Ніколая Єрофєєва працювати на птахофермі поблизу Легниці без вихідних, по кільканадцять годин на день, не виплачуючи йому жодного винагородження. Як повідомив суд, пара використала уразливе становище чоловіка — він проживав у Польщі нелегально з 1989 року і боявся депортації. Вони забрали в нього документи і систематично вдавалися до насильства та погроз, щоб позбавити його можливості втекти або звернутися по допомогу.

Його утримували в жахливих умовах, він жив у сараї без опалення, не мав доступу до медичної допомоги, а їжа часто була непридатною для вживання. Про це свідчать матеріали справи, які були оприлюднені під час судових слухань.

Порятунок і шлях до справедливості

У 2020 році ситуація Єрофєєва кардинально змінилася. Йому вдалося втекти з території ферми за допомогою сусідів — Єви та Кшиштофа Тишкевичів. Подружжя надало йому тимчасовий притулок, забезпечило адвокатським супроводом і допомогло звернутися до правоохоронних органів.

«Коли ми побачили, в якому стані перебуває Ніколай — фізично та психологічно — ми не могли просто пройти повз. Він виглядав виснаженим і зляканим. Ми вирішили допомогти йому, як могли», — розповіла в інтерв’ю Gazeta Wyborcza Єва Тишкевич.

Подружжя також завело собаку з притулку, аби росіянин, який роками жив у повній ізоляції, почувався менш самотнім. Завдяки підтримці Тишкевичів Єрофєєв знайшов роботу і розпочав процес легалізації перебування у Польщі.

Суперечливий вирок і перегляд справи

Початковий вирок у справі виніс суд у Легниці в червні 2024 року. Тоді Аліцію С. засудили до 1,5 років позбавлення волі та зобов’язали виплатити потерпілому лише 15 000 злотих компенсації. Суспільна реакція та апеляційна скарга дали підстави для перегляду цього рішення.

6 жовтня 2025 року Апеляційний суд у Вроцлаві скасував рішення Легницького суду, визнавши попередній вирок недостатнім з огляду на тяжкість злочину. Судді наголосили, що тривале, систематичне примушування до праці, ізоляція, насильство та позбавлення права на свободу є серйозними порушеннями європейських та польських правових норм.

Новий вирок передбачає 4,5 років ув’язнення для Аліції С., а також фінансову компенсацію у розмірі 800 000 злотих. З них 300 000 злотих становить заборгованість по заробітній платі за понад два десятиліття роботи без винагороди, ще 500 000 злотих — компенсація моральної шкоди.

Коментарі правозахисників: справа безпрецедентна

Польські правозахисники називають цю справу однією з найтриваліших форм трудового рабства в історії країни. Організація Fundacja La Strada, що працює з жертвами трудової експлуатації, заявила, що рішення Вроцлавського суду є «важливим прецедентом» і доказом того, що навіть після десятиліть страждань справедливість можлива.

«Цей випадок змушує нас замислитись, наскільки легко в європейській країні з розвиненою правовою системою може існувати сучасне рабство. Поєднання нелегального статусу, ізоляції, страху перед владою — це суміш, яку експлуататори швидко використовують», — сказала в інтерв’ю TVN24 Анна Гольцман, юристка та експертка з питань протидії трудовій експлуатації.

Значення рішення та подальші перспективи

Згідно з польським законодавством, виплата компенсації можлива через конфіскацію майна засудженої у разі несплати, хоча адвокати Єрофєєва повідомили, що сім’я С. володіє значною нерухомістю. Представники прокуратури зазначають, що справу можна було б передати і до Європейського суду з прав людини, в разі затягування повного виконання вироку.

Для Ніколая Єрофєєва вирок означає не лише формальне визнання його страждань, а й шанс на початок нового життя. За словами його адвоката, зараз він планує подати заяву на отримання постійного дозволу на проживання в Польщі й хоче займатися громадською діяльністю, допомагаючи іншим жертвам трудового рабства.

Загальноєвропейський контекст

За даними Європейського агентства з питань основних прав (FRA), щороку тисячі осіб у ЄС потрапляють у трудове рабство. Більшість із них — громадяни країн Східної Європи або мігранти, які перебувають у ситуації вразливості. Польща — одна з країн, де подібні випадки фіксуються регулярно, зокрема в сільськогосподарському та будівельному секторах.

Європейська комісія в межах Стратегії ЄС щодо боротьби з торгівлею людьми на 2021–2025 роки вимагає від держав-членів більш активного переслідування експлуататорів і забезпечення реальної компенсації жертвам. Вирок у справі Єрофєєва демонструє, що польська правова система робить важливі кроки в цьому напрямку.

Висновки

Справедливе покарання та суттєва компенсація у справі Ніколая Єрофєєва стало важливим сигналом для польського та європейського суспільства: навіть через 23 роки поневолення жертви мають право на гідність, правовий захист і відновлення своїх прав. Ця справа стала символом зміни в підході до питань сучасного рабства у Польщі та потреби активнішої протидії трудовій експлуатації в усьому ЄС.