Кількість заяв від українців призовного віку про притулок у Польщі зросла втричі

Понад 7000 звернень у 2024 році: різкий стрибок запитів про міжнародний захист

У Польщі спостерігається суттєве зростання кількості звернень від громадян України призовного віку щодо надання статусу біженця або міжнародного захисту. За офіційними даними, у 2024 році було подано понад 7000 таких заяв, що майже втричі більше у порівнянні з попередніми роками.

У 2022 році польські органи отримали лише 580 заяв від українських чоловіків призовного віку, у 2023 році ця цифра зросла до 620. Натомість у 2024 році кількість звернень зросла до 3900, і вже в перші три місяці 2025 року надійшло ще 1900 заяв — тобто загальна кількість за 15 місяців уже перевищила 5800.

Причина зростання – прагнення уникнути мобілізації

За словами польських урядовців, основною мотивацією для подачі заяв про міжнародний захист є бажання уникнути мобілізації в Україні та втягнення в активні бойові дії. У зв’язку з новими правилами мобілізації, які Україна почала впроваджувати з 2023–2024 років, частина чоловіків, що проживають у Польщі, почала активно шукати юридичні способи залишитися за кордоном.

Подання заяв на надання статусу біженця чи додаткового захисту розглядається як спроба легалізувати своє довгострокове перебування на території Польщі, навіть якщо немає традиційних підстав для міжнародного захисту.

Офіційна позиція Польщі: страх перед мобілізацією — не причина для притулку

Польські чиновники підкреслюють, що сама лише відмова від проходження військової служби або страх перед бойовими діями не є достатньою підставою для отримання статусу біженця. Наразі існує велика ймовірність, що значна частина таких заяв буде відхилена під час індивідуального розгляду.

Ситуація з українцями в Польщі на початку 2025 року

На початку 2025 року в Польщі перебувало близько 993 тисяч громадян України зі статусом тимчасового захисту. Переважна більшість з них — жінки та діти, які прибули після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Водночас приблизно 114 тисяч із них — дорослі чоловіки.

Крім того, ще близько 462 тисяч українців мають дійсні тимчасові дозволи на перебування в Польщі, які здебільшого були видані на підставі працевлаштування або ведення економічної діяльності.

Польща наразі утримується від масових депортацій

Попри помітне зростання кількості заяв серед українських чоловіків призовного віку, польська влада поки що не вдається до масових примусових видворень громадян України. Особи, які не становлять загрози громадському порядку, можуть продовжувати перебувати на території Польщі.

Водночас збільшення кількості звернень про надання міжнародного захисту порушує важливі етичні та юридичні питання як для польської, так і для української сторони. Українські дипломати висловлюють занепокоєння, що ці звернення можуть використовуватися для уникнення обов’язків перед державою в умовах війни.

Прогноз: до 8000 заяв до кінця 2025 року

Експерти прогнозують, що за нинішніх темпів подачі, до кінця 2025 року кількість заяв від українських чоловіків призовного віку на отримання притулку чи додаткового захисту в Польщі може перевищити 8000. Це ще більше посилить навантаження на польську міграційну систему та вимагатиме чіткішої правової позиції щодо критеріїв надання захисту.

Висновки

Зростання кількості заяв від українців призовного віку свідчить про складну соціально-політичну ситуацію, спричинену тривалими бойовими діями в Україні. Польща досі залишається одним із основних напрямків міграції для українських громадян, однак ситуація з міграційним правовим статусом чоловіків стає дедалі суперечливішою.

Це питання потребує чіткого міждержавного діалогу, оновлення нормативної бази та врахування як потреб безпеки обох країн, так і індивідуальних прав людей, що опинилися між війною й мирним життям за кордоном.