Проблеми працевлаштування українок у Польщі: виклики та перспективи

З початку повномасштабної війни в Україні понад мільйон українців, переважно жінок і дітей, змушені були шукати прихисток у Польщі. Попри те, що багато з них активно долучаються до польського ринку праці, українки продовжують стикатися з низкою серйозних викликів у процесі працевлаштування. Проблеми мовного бар’єру, невизнання дипломів, дискримінації та недостатнього доступу до відповідних вакансій гальмують соціальну інтеграцію жінок-біженок і не дозволяють повною мірою реалізувати свій професійний потенціал.

Переважна більшість працює не за спеціальністю

Однією з найбільших проблем є те, що багато українок працюють нижче свого рівня кваліфікації. За останніми даними, понад 60% українок у Польщі мають роботу, однак три чверті з них — це низькооплачувані посади, які не відповідають їхній освіті чи досвіду. Це, зокрема, сезонні роботи, обслуговування в магазинах, прибирання, догляд за літніми людьми. Така ситуація не лише впливає на фінансове становище жінок, а й знижує мотивацію до тривалого перебування та подальшої інтеграції в польське суспільство.

Мовний бар’єр — головна перепона

Головною проблемою, яка заважає отримати роботу за спеціальністю, є низький рівень знань польської мови. Цей фактор відзначили 68% опитаних українок. Без достатнього володіння мовою складно пройти співбесіду, інтегруватись у робочий колектив та виконувати професійні обов’язки на високому рівні. Навіть ті, хто володіє англійською мовою, мають складнощі, адже у багатьох польських компаніях та сферах життєдіяльності спілкування англійською залишається обмеженим.

Проблеми з визнанням дипломів

Ще одною суттєвою перешкодою є невизнання українських дипломів. Жінки, які мають вищу освіту та багатий професійний досвід в Україні, змушені перепрофільовуватись або проходити складні процедури підтвердження кваліфікації. Це не лише потребує часу й коштів, а й супроводжується бюрократичними труднощами. У сфері медицини, освіти чи юриспруденції без офіційного визнання диплома неможливо працевлаштуватися за фахом, що суттєво ускладнює ситуацію.

Дискримінація та упередження

35% українок, згідно з опитуваннями, зазначають, що стикаються з небажанням польських роботодавців наймати громадян України. І хоча польське суспільство загалом позитивно ставиться до українських біженців, ознаки упередженого ставлення продовжують проявлятися. Частина поляків побоюється зменшення кількості робочих місць для місцевого населення, а також конкуренції з боку українців. Це створює психологічний тиск і призводить до відчуження.

Висока конкуренція та недоступність роботи

Ще одна проблема, з якою стикаються українки — висока конкуренція на ринку праці: про це заявили 19% опитаних. Значна кількість іноземців, включаючи не лише українців, але й мігрантів з інших країн, призводить до зростання конкуренції на ринку праці, особливо у сферах з низькими вимогами до кваліфікації. Крім того, 17% українок відзначили, що віддаленість робочих місць від місця їх проживання також істотно обмежує їхні можливості для працевлаштування.

Соціально-побутові виклики

Проблеми працевлаштування для українок часто супроводжуються й побутовими труднощами. Необхідність поєднувати роботу з доглядом за дітьми, відсутність близьких, недостатній доступ до дитсадків або шкіл і складнощі з адаптацією у новому середовищі посилюють загальну напругу. Також на соціальну інтеграцію впливає ставлення польського суспільства. Згідно з останніми опитуваннями, 39% українок відчувають нейтральне ставлення з боку місцевих мешканців, а 18% — негативне. Це свідчить про поступову зміну настроїв серед поляків і потребу в розвитку взаєморозуміння між громадами.

Перспективи та шляхи вирішення

Попри наявні труднощі, українки прагнуть інтегруватися у польське суспільство та робити внесок у його економіку. Для покращення ситуації необхідні комплексні підходи:

• Розширення безкоштовних курсів польської мови для біженок.
• Спрощення та прискорення процедур визнання українських дипломів.
• Підтримка професійної адаптації через перекваліфікацію та стажування.
• Просвітницькі кампанії у Польщі для зниження рівня дискримінації.
• Розвиток програм соціальної підтримки, зокрема допомоги матерям-одиначкам.

Висновки

Українки у Польщі демонструють високу працездатність, адаптивність і готовність інтегруватися у нове середовище. Проте системні бар& 39;єри, зокрема мовні, професійні та соціальні, значно ускладнюють їхній шлях до стабільного та гідного працевлаштування. Успішне подолання цих викликів можливе лише за умови співпраці між урядом, роботодавцями, міжнародними організаціями та самими біженками. Лише тоді польський ринок праці стане платформою для успішної реалізації потенціалу українських жінок у новій країні.