Погляди українців на можливих кандидатів у президенти Польщі: фактори впливу та оцінки

Президентські вибори у Польщі, які заплановані на 2025 рік, викликають неабиякий інтерес не лише серед польських виборців, а й у сусідній Україні. З огляду на стратегічні відносини між Києвом і Варшавою, увага українців до теми виборчого процесу в Польщі продиктована як політичними, так і безпековими міркуваннями. Особливо уважно за розвитком подій стежить український уряд, експерти та медіа.

Польща — ключовий партнер України

Від початку повномасштабної війни Росії проти України Польща стала одним із найважливіших стратегічних союзників для українців. Київ розглядає Варшаву не лише як військового та дипломатичного партнера, але й як важливого лобіста українських інтересів у Брюсселі та НАТО.

Як наголосив у коментарі польському виданню Rzeczpospolita заступник директора Центру імені Мєрошевського доктор Лукаш Адамскі, для української влади вибори у Польщі мають особливе значення. Це стосується передусім продовження чи зміни курсу польської держави щодо підтримки України.

Неоднозначне сприйняття ролі польського президента

В українській політичній системі президент володіє великими повноваженнями, тому українці, зокрема й політичні експерти, мають тенденцію переоцінювати роль президента у Польщі, де діє парламентсько-президентська модель з обмеженим мандатом глави держави.

Тим не менш, саме постать президента Польщі сприймається як символ готовності до поглиблення співпраці чи, навпаки, до її згортання — особливо в контексті війни та євроатлантичних прагнень України.

Найпопулярніший кандидат очима українців: Рафал Тшасковський

Підтримка, відкритість і позитивний імідж

Найбільше довіри серед українського політичного істеблішменту викликає чинний мер Варшави — Рафал Тшасковський. Українські оглядачі відзначають його помірковану та конструктивну позицію щодо України. Він відкрито підтримував українських біженців, виступав за продовження допомоги у гуманітарному сегменті та брав участь у європейських форумах, де підкреслював необхідність підтримки України на міжнародному рівні.

Його імідж асоціюється з прозахідним курсом, політичною стабільністю та готовністю до поглиблення співпраці з Україною. Навіть коли в Польщі обговорювали можливе коригування системи підтримки для біженців, Тшасковський залишався серед тих, хто закликав до зваженого підходу, не перетинаючи меж антиукраїнської риторики.

Критичне сприйняття кандидатів від «Конфедерації»

Скептицизм, ізоляціонізм і проросійські акценти

Значно меншою популярністю серед українського суспільства користуються представники крайньо правої партії «Конфедерація». Зокрема, Славомір Менцен викликає занепокоєння в українських політичних та медіа-колах через свою риторику, яка подекуди трактується як антиукраїнська або ізоляціоністська.

Його висловлювання щодо обмеження соціальної допомоги українським біженцям, відсторонена позиція щодо членства України в ЄС та НАТО, а також загальна критика проєвропейського курсу викликають відторгнення у багатьох українських політологів. Вони вбачають у таких заявах ризик для подальших дипломатичних та економічних відносин.

Подібні оцінки отримує й інший представник правих сил — Кароль Навроцький. Хоча його позиції сформульовані менш агресивно, проте вони також не передбачають зміцнення підтримки України.

Інтерес до виборчих рейтингів: політичні прогнози з українського боку

Українські медіа пильно відстежують зміни у передвиборчих рейтингах. Особливу дискусію спричинила інформація про можливість виходу Славоміра Менцена до другого туру. Такий сценарій викликав жваве обговорення в українських ЗМІ, експертному середовищі та соціальних мережах. Питання посилення будь-якої ізоляціоністської сили в Польщі трактується в Україні як потенційна перешкода для реалізації ключових зовнішньополітичних ініціатив.

Фактор війни і стратегічного партнерства

У контексті триваючої війни та курсу України на інтеграцію до ЄС і НАТО все більшу роль відіграє не тільки політична риторика кандидатів, а й здатність нового польського лідера впливати на формування регіональної коаліції навколо України.

Президент Польщі — це не стільки виконавець владних функцій, скільки моральний лідер, який може задавати вектор зовнішньої політики. Саме тому в Києві фігура президента східного сусіда розглядається як індикатор подальшого курсу країни: чи залишиться вона на стороні євроінтеграції і підтримки України, чи обере шлях національного ізоляціонізму.

Висновки

Президентські вибори у Польщі — це не лише внутрішня справа польського суспільства, але й елемент зовнішньої політичної системи, що впливає на сусідів. Українці, враховуючи теперішню геополітичну ситуацію, уважно спостерігатимуть за перебігом і результатами цієї кампанії. Те, кого обере Польща своїм наступним президентом, безпосередньо впливатиме на динаміку українсько-польських відносин.