Закінчення війни в Україні: три сценарії, які змінять ринок праці Польщі

Закінчення війни в Україні — подія, на яку чекають мільйони людей в Європі. Для Польщі, яка стала одним з головних пунктів призначення для українських біженців і трудових мігрантів, мир може означати не лише полегшення гуманітарної кризи, але й серйозні трансформації в економіці, зокрема на ринку праці.

Станом на кінець 2024 року в польській системі соціального страхування ZUS зареєстровано майже 788 тисяч українських працівників — це на 25% більше, ніж у 2021 році. Українці активно працюють у будівництві, промисловості, торгівлі, готельно-ресторанному секторі, сфері догляду, ІТ, освіті, охороні здоров’я та фінансових послугах. Таким чином, будь-які кардинальні зміни у кількості українських працівників матимуть суттєвий вплив на польську економіку.

Ось три можливі сценарії, які можуть реалізуватись після завершення війни в Україні.

Сценарій 1: Масове повернення жінок в Україну

У разі досягнення стабільного миру і припинення бойових дій, велика кількість українських жінок, які знайшли притулок і роботу в Польщі, можуть обрати повернення на Батьківщину. Як зазначає Каміль Соболевський, головний економіст організації «Роботодавці Польщі», такий розвиток подій стане помітним викликом для кількох ключових секторів економіки:

• HoReCa (готелі, ресторани, кейтеринг),
• логістика,
• роздрібна торгівля,
• сфера догляду за літніми людьми.

Жінки з України суттєво підтримують ці галузі, особливо в умовах постпандемічного відновлення. В умовах дефіциту робочої сили в Польщі та старіння населення така втрата може мати довгострокові наслідки.

Сценарій 2: Відбудова України — відтік чоловічої робочої сили

Наступним можливим сценарієм є масштабна відбудова України після війни. У цьому випадку значна частина українських чоловіків, які наразі працюють у Польщі в будівництві, виробництві та транспорті, повернуться додому для участі у відновленні зруйнованої інфраструктури.

Більше того, не виключено, що польські компанії самі почнуть активно укладати контракти на реконструкційні проєкти в Україні — через що їхні працівники будуть тимчасово чи постійно переміщені на українську територію.

Це створює ризики для поляків, адже вже й без того в будівельному і промисловому секторах існує значний кадровий дефіцит. Зменшення кількості працівників ще більше посилить тиск на ринок праці, уповільнить темпи виконання інвестиційних проєктів у Польщі, а також потенційно вплине на темпи економічного зростання.

Сценарій 3: Нестабільність в Україні викличе нову хвилю чоловічої міграції

Третій сценарій — зворотний попереднім. Якщо після офіційного завершення військових дій в Україні залишатиметься політична чи економічна нестабільність, а рівень життя не покращиться, Польща може стати ще привабливішим ринком для українських чоловіків.

Очікується нова хвиля трудової міграції, насамперед у галузі будівництва, логістики, виробництва, сільського господарства та технічних професій. У цьому сценарії польська економіка може отримати додатковий трудовий ресурс, що допоможе стабілізувати деякі галузі.

Однак навіть зростання чисельності робочої сили не позбавить польське суспільство нових викликів. Це потребуватиме розширення інфраструктури для інтеграції мігрантів, зокрема в системах освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та житлового будівництва.

Довгострокові перспективи: хто залишиться у Польщі?

За даними Національного банку Польщі, які наводить Анджей Кубісяк, заступник директора Польського економічного інституту, лише 21% українських біженців, які прибули до Польщі після початку війни, мають намір залишитись тут назавжди. Більшість же очікує на момент, коли стане безпечно повернутися в Україну.

Це означає, що польський уряд та бізнес мають уже зараз готуватись до гнучких рішень — і у сфері політики зайнятості, і в сфері імміграційного регулювання, адже ринок праці залежить від факторів, які Польща не завжди здатна контролювати напряму.

Залежність польської економіки від українських працівників

Численні дані свідчать про глибоку інтеграцію українців у польську економіку. Наприклад, за даними газети Rzeczpospolita, українці складають:

• значну частину робітників у промисловості та будівельному секторі,
• близько 73 тисяч продавців і касирів у роздрібній торгівлі,
• велику частку персоналу у готельно-ресторанній індустрії (HoReCa),
• десятки тисяч спеціалістів у ІТ, освіті, фінансах та охороні здоров’я.

Такий рівень участі означає, що кожна хвиля повернення або нової міграції буде мати реальні економічні наслідки — від зростання заробітної плати і вартості послуг до зниження продуктивності та тимчасового уповільнення бізнес-процесів.

Висновки: адаптація — ключ до стабільності

Закінчення війни — безумовно, позитивна перспектива як для України, так і для Європи. Проте стабілізація безпеки не означає стабілізації міграційних потоків. Для Польщі ключовими будуть три фактори:

1. Готовність адаптувати ринок праці під різні сценарії розвитку подій.
2. Підтримка інтеграційних програм для тих українців, хто вирішить залишитись.
3. Залучення інших джерел робочої сили або автоматизація у випадку нестачі кадрів.

Незалежно від напряму розвитку подій, роль українців у польській економіці залишатиметься істотною ще багато років поспіль. А отже, адаптивність польської політики — визначальний чинник економічної спроможності країни у післявоєнний період.