2 червня 2025 року в Польщі стався масштабний збій у системі управління повітряним рухом, який призвів до скасування понад 290 рейсів та затримок ще сотень. За даними Польського агентства аеронавігації (PAŻP), інцидент став найсерйознішим технічним колапсом в історії польської авіації за останні 20 років.

Параліч повітря: що сталося

2 червня 2025 року вранці технологічний збій у системі керування польотами PARMAN, яку обслуговує Польське агентство аеронавігації (PAŻP), спричинив повну зупинку авіаруху на всій території країни. Проблеми почалися близько 5:30 за місцевим часом, коли автоматизовані системи втратили зв’язок з центральним сервером відповідальним за координацію маршрутів.

Першими про труднощі повідомили диспетчери аеропорту імені Фридерика Шопена у Варшаві, проте вже за лічені хвилини схожі проблеми спостерігалися в Кракові, Гданську, Вроцлаві та Познані.

Масштаби впливу: рейси, що потрапили під удар

За офіційними даними Управління цивільної авіації Польщі, від збоїв постраждали 296 рейсів, з яких 173 були повністю скасовані, а решта затримані в середньому на 2,5 години. Такі авіакомпанії, як LOT Polish Airlines, Ryanair та Wizz Air, оголосили про тимчасову зупинку вильотів із польських аеропортів.

Значна кількість пасажирів, особливо міжнародних транзитних мандрівників, були змушені ночувати в терміналах або шукати альтернативні маршрути через інші європейські міста.

Польське агентство аеронавігації виступає з заявою

У своїй заяві, зробленій о 13:00 2 червня, керівник PAŻP Мацей Кухарчик підтвердив, що причина збоїв — критична помилка в оновленні системного програмного забезпечення, яке вийшло з ладу через невірний конфігураційний файл. За його словами:

“Наші технічні фахівці працювали понад п’ять годин без перерви, щоб стабілізувати систему. Ситуація абсолютно безпрецедентна. Ми ніколи досі не стикалися з повним відключенням контролю повітряного простору.”

Безпека польотів не була під загрозою

Важливо, що під час інциденту не зафіксовано жодної нештатної ситуації в повітрі. Речник Міністерства інфраструктури Польщі, Агата Зіменська, повідомила, що всі літаки, які перебували у повітрі на момент збоїв, були безпечно перенаправлені до сусідніх країн або здійснили контрольовану посадку. Зокрема, аеропорти Берліна, Вільнюса та Праги тимчасово прийняли польські рейси.

Європейська реакція та підтримка

Eurocontrol, міжнародна організація з координації авіаруху в Європі, заявила, що “уважно стежить за ситуацією в Польщі та пропонує підтримку”, зокрема через перенаправлення трафіку та мобілізацію техніків з інших країн. Аналогічну допомогу запропонували Німеччина та Чехія.

Наслідки: хто постраждав найбільше

Серед основних постраждалих — туристи, ділові мандрівники та логістичні компанії. Відомо, що тільки в аеропорту у Варшаві було затримано понад 38 тис. пасажирів. Особливу критику викликала слабка реакція аеропортів і авіакомпаній, які не забезпечили належну інформацію або допомогу людям у терміналах.

Компенсації та юридичні аспекти

Міністерство інфраструктури Польщі заявило, що пасажири, рейси яких були скасовані або перенесені, мають право на компенсацію згідно з Регламентом ЄС №261/2004. Юридичні компанії в Варшаві вже почали реєстрацію масових скарг від пасажирів на суму понад 15 млн злотих.

Профілактика та цифрова вразливість авіації

Інцидент підняв питання про надійність цифрової інфраструктури, яка обслуговує повітряний транспорт. Польський кіберцентр захисту інформації оголосив про початок розслідування спільно з контррозвідкою ABW, щоб виключити можливість кібернападу. Наразі ознак зовнішнього втручання не виявлено.

Експерт у сфері авіаційної безпеки, доктор Магдалена Вільк, в коментарі для TVN24 зазначила:

“Ми бачимо, наскільки навіть сучасні системи вразливі до людської помилки або неуважного тестування оновлень. Це має стати сигналом для всієї індустрії.”

Що далі: стабілізація системи та оновлення протоколів

PAŻP розпочала комплексну перевірку систем командування і планує запровадити новий протокол розгортання оновлень, який передбачає багаторівневе резервування і симуляційне тестування. Крім того, Мінінфраструктури оголосило про створення кризового фонду в розмірі 70 млн злотих на модернізацію цифрових ресурсів агентства.

Висновок: урок для всієї Європи

Інцидент 2 червня 2025 року став серйозним попередженням не лише для Польщі, але й для всієї європейської авіасфери. У критично важливих системах немає місця для помилок — модернізація, кіберзахист і план дій у надзвичайних ситуаціях мають стати ключовими темами найближчих авіаційних форумів. Зараз, коли польський повітряний простір повністю відновив роботу, настав час для серйозних висновків, щоб уникнути подібних колапсів у майбутньому.