32-річному білорусу Олександру Л. загрожує до 8 років позбавлення волі за шпигунство на користь КГБ Білорусі проти Польщі — він збирав інформацію про військову інфраструктуру в Люблінському воєводстві. Затримання відбулося в лютому 2025 року після ретельного нагляду польських спецслужб, а докази співпраці були передані до прокуратури та суду.

Шпигунська справа з міжнародним підтекстом

У лютому 2025 року Агентство внутрішньої безпеки Польщі (ABW) повідомило про викриття шпигуна, який діяв на території країни у інтересах іноземної держави — Білорусі. Ідеться про громадянина Білорусі, 32-річного Олександра Л., який прибув до Польщі у 2021 році та оселився в Люблінському воєводстві. За офіційною версією прокурора Національної прокуратури, він протягом двох років діяв під прикриттям як працівник будівельної компанії, збираючи конфіденційну інформацію про стратегічні об’єкти інфраструктури та пересування військових підрозділів НАТО.

Як діяла агентурна мережа КГБ

За інформацією польських спецслужб, чоловік діяв у межах розгалуженої мережі агентів білоруського КДБ, яка діяла не лише у Польщі, але й в інших країнах Центральної Європи. Посилаючись на джерела в уряді, польський щотижневик “Polityka” повідомляє, що діяльність шпигуна координувалася через криптозахищені месенджери, а також за допомогою фізичних “мертвих точок” — тайників для передачі інформації та грошей.

Зібрана інформація, яка включала фото складів боєприпасів, маршрути логістичних колон НАТО та схематичне розташування об’єктів тероборони, передавалася до Мінська для аналізу. “Такі дії створюють пряму загрозу національній безпеці Польщі та злагодженій оборонній координації в рамках Альянсу,” — підкреслив речник Міністерства національної оборони Польщі Рафал Томашевський.

Розслідування і обвинувачення

Після кількамісячного спостереження ABW зафіксувала численні контакти Олександра Л. з особами, ідентифікованими як агенти білоруських спецслужб. У лютому 2025 року було проведено обшук за місцем його проживання, під час якого вилучено як цифрові носії даних, так і паперові карти з позначенням військових об’єктів, які не є загальнодоступними.

На початку березня 2025 року прокурор Люблінського воєводства висунув підозру у злочині за статтею 130 § 1 Кримінального кодексу Республіки Польща — шпигунство в інтересах іноземної розвідки, що карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років. До судового процесу чоловік перебуває під арештом із повною ізоляцією та обмеженням контактів із зовнішнім світом.

Правовий захист: справа набуває публічного розголосу

Захисник обвинуваченого, адвокатка Агнешка Пєтрусь, заявила, що її клієнт “не визнає себе винним” та “співпрацює зі слідством у межах закону”. Водночас зазначає, що можливо буде подано клопотання про умовне звільнення через недостатню доказову базу. В інтерв’ю виданню Gazeta Wyborcza вона припустила, що частина доказів могла бути отримана незаконним шляхом. Прокуратура категорично заперечує ці твердження.

Контекст: польсько-білоруські відносини у 2025 році

Ця шпигунська справа є черговим тривожним сигналом на фоні зростаючої напруженості між Польщею та Білоруссю. У 2025 році польський уряд неодноразово звинувачував Мінськ у гібридних атаках — зокрема, організації міграційного тиску на кордоні та розготуванні кібератак на державні інституції. Згідно з даними Інституту міжнародної безпеки у Варшаві, з початку 2023 року було виявлено щонайменше 18 випадків шпигунської діяльності на користь Білорусі.

Польські ЗМІ повідомляють, що серед виявлених агентів — як громадяни Білорусі, так і осіб з подвійним громадянством. “Ми маємо справу з чітким стратегічним тиском режиму Лукашенка, який використовує шпигунство як інструмент впливу на сусідів”, — заявив політолог Пьотр Журавський у вечірньому ефірі TVN24.

Міжнародна оцінка

Європейський Союз уважно стежить за розвитком ситуації. Представництво ЄС у Варшаві у своїй заяві підкреслило, що будь-які дії, спрямовані на підрив довіри між країнами-членами союзу, будуть мати політичні та правові наслідки. США також висловили стурбованість щодо активізації білоруських спецслужб на території країн НАТО.

Висновок: справа, що набирає ваги

Хоча розгляд справи Олександра Л. ще триває, інцидент уже має значний резонанс у польсько-білоруських відносинах. Справжній масштаб шпигунської діяльності залишається предметом подальших розслідувань, проте вже зараз очевидно: Польща посилює безпековий контроль, а коло підозрюваних розширюється. Після вироку, який очікується в другій половині 2025 року, справа може стати прецедентом для низки аналогічних процесів у Європі.