Балтійське море під загрозою: екологи застерігають через будівництво АЕС у Польщі

Запланована атомна електростанція у Померанії має на меті забезпечити енергією 12 мільйонів домогосподарств, та екологи попереджають: використання морської води для охолодження реакторів загрожує біорізноманіттю Балтійського моря й туристичному сектору. У 2025 році дискусія про безпечність цього проєкту стає все гострішою.

АЕС у Хочево: енергія майбутнього чи ризик для природи?

У Польщі триває активне обговорення масштабного енергетичного проєкту — будівництва першої в країні атомної електростанції у гміні Хочево (північна частина воєводства Поморське). Згідно з офіційним повідомленням уряду Польщі, атомна станція — спільний проєкт польської державної енергетичної компанії Polskie Elektrownie Jądrowe (PEJ) та американської Westinghouse Electric Company — має бути введена в експлуатацію до 2033 року та забезпечити електрикою до 12 мільйонів польських домогосподарств.

Будівництво стало частиною польської стратегії енергетичного переходу, задекларованої урядом у 2020-х роках, що передбачає поступову відмову від вугілля та зміцнення енергетичної незалежності.

Охолодження реакторів — гаряче питання для екосистеми

Представники екологічних організацій звертають увагу на критичний аспект майбутньої АЕС — охолодження реакторів водою з Балтійського моря. Як пояснив президент екологічної асоціації EKO-UNIA Радослав Гавлік, запланований режим охолодження потребує забору величезної кількості морської води: «Щосекунди станція забиратиме воду в обсязі, еквівалентному п’яти залізничним вагонам по 30 тонн. Після охолодження вона повертатиметься в море з підвищенням температури на 10°C».

Ці тисячі тонн теплого стоку щосекунди, за даними EKO-UNIA, можуть призвести до термічного забруднення акваторії, що викличе масове цвітіння ціанобактерій — мікроорганізмів, які в умовах підвищеної температури активно розмножуються, поглинають кисень та виділяють токсини, небезпечні для флори, фауни й людини. Подібне явище вже фіксувалося у Балтійському морі поблизу узбережжя Німеччини та Данії під час аномально спекотного літа 2018 року.

Екологи вимагають перегляду системи охолодження

Організації EKO-UNIA та Bałtyckie S.O.S. подали колективне звернення до польського уряду та Європейської комісії з вимогою переглянути систему охолодження АЕС, запропонувавши альтернативні методи — зокрема замкнене водопостачання із застосуванням охолоджувальних веж, як це реалізовано на кількох АЕС у Франції та Чехії.

Конрад Реміш, координатор кампанії Bałtyckie S.O.S., зазначив: «Ми не виступаємо проти ядерної енергетики як такої. Але проєкт в його поточній формі створює ризики для екосистеми Балтійського моря, туризму та рибного господарства, яке забезпечує роботою тисячі людей поморського регіону».

Економічна доцільність — питання без однозначної відповіді

Окрім екологічної складової, експерти сумніваються у фінансовій ефективності проєкту. Даріуш Швед, економіст із Зеленого інституту (Fundacja Zielony Instytut), вказує на надто високу собівартість атомної енергії порівняно з енергією вітру та інвестиціями в енергоефективність: «Вартість кіловат-години атомної енергії сягає вдвічі більшого рівня, ніж середня ціна, згенерована вітровими електростанціями на Балтійському шельфі. Інвестиції в нову АЕС можуть становити понад 20 млрд євро, тоді як ці кошти могли би бути спрямовані на розгортання відновлюваної енергетики».

Згідно з оцінками Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA), середня вартість вітрової енергії у 2024 році становила менше 5 євроцентів за кВт·год, тоді як прогнозований тариф для польської АЕС складе не менш ніж 11 євроцентів.

Уряд обіцяє контроль і діалог

Міністерство клімату та навколишнього середовища Польщі у своїй офіційній заяві, опублікованій 15 травня 2025 року, запевнило, що перед прийняттям остаточного рішення буде проведено екологічну оцінку впливу з урахуванням транскордонного моніторингу, як це вимагається Оргуською конвенцією.

Також оголошено про залучення до консультацій країн Балтійського регіону, включно з Німеччиною, Литвою, Швецією та Данією.

Баланс між енергетичною безпекою та екологією

Польща визначає ядерну енергію як ключову складову виходу з вугільного тупика — нині частка вугілля у виробництві електроенергії перевищує 60%. Уряд наголошує: зростаючі ризики енергетичної залежності, зокрема від імпорту газу та вугілля, вимагають довгострокових рішень.

Однак екологи застерігають, що ціна швидкої енергетичної трансформації не повинна бути катастрофічною для уязливого середовища Балтійського моря. Особливо в умовах, коли кліматичні зміни вже сприяють перегріванню води й втраті біологічного різноманіття в регіоні.

Попереду — дискусії, громадські слухання та міжнародна оцінка

Станом на червень 2025 року процес узгодження технічних аспектів будівництва АЕС у Хочево триває. Очікується, що до кінця року проєкт пройде стратегічну екологічну оцінку на рівні ЄС. Громадські слухання в Польщі заплановані на серпень 2025 року, після чого розглядатеся остаточне затвердження будівельної ліцензії.

Тим часом польське суспільство, науковці та активісти з країн Балтійського басейну продовжують тримати цю тему у фокусі. Вибір, який Польща зробить у найближчі місяці, може мати довгострокові наслідки не лише для власної енергетики, а й для балансу довкілля всього регіону.