Мігрантська критична маса: що втратить Польща, якщо українці поїдуть далі

У 2025 році посилення міграції українців із Польщі до інших країн ЄС, зокрема Німеччини, ставить під загрозу польську економіку і демографічну стабільність. Внесок українських мігрантів у ВВП Польщі оцінюється в 2,7%, а податкові надходження — до 33 млрд злотих, але через брак інтеграційної політики країна ризикує втратити цей ресурс.

Українці в Польщі: економічна підтримка середньої ланки

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Польща стала основною країною, яка дала прихисток мільйонам українців. За даними польського уряду, станом на початок 2025 року в країні легально проживає близько 950 тисяч українських біженців під тимчасовим захистом відповідно до директиви ЄС, оприлюдненої Європейською Комісією на початку 2024 року.

Українські працівники вже зараз забезпечують до 2,7% ВВП Польщі, зазначає дослідження фонду Polityka Insight (опубліковане в січні 2025 року). За підрахунками міністерства фінансів Польщі, загальний дохід до бюджету від податків, які сплачують українці, сягає 33 мільярдів злотих на рік. Основна частка мігрантів задіяна на низькооплачуваних вакансіях у сфері логістики, роздрібної торгівлі, гастрономії, сільського господарства й догляду.

Це звільняє поляків на кар’єрне зростання або перехід у високооплачувані галузі. Водночас, за даними Główny Urząd Statystyczny (GUS), у 2024 році спостерігалося 12% зростання дефіциту кадрів у середній ланці, яке ще більше посилиться в разі відтоку українців.

Демографічна стабільність під загрозою

Протягом останніх десяти років Польща поступово стикається з проблемою старіння населення. За даними Eurostat на 2025 рік, медіанний вік поляків сягнув 42,6 року, і лише 19% населення — це особи до 18 років. Для порівняння, серед українських біженців близько 40% — це діти та підлітки, що потенційно може омолодити демографічну структуру країни, зазначає останній звіт Міграційної обсерваторії при Університеті Варшави.

Якщо ці сім’ї залишать Польщу, країна втратить можливість довготривалої демографічної стабілізації. Марта Ковальська, експертка Інституту демографії Польської академії наук, у коментарі PAP (21 березня 2025 року) наголосила: “Українські родини — це не лише потенційні платники податків, а й майбутні студенти, працівники й підприємці. Без них Польща швидше вступить у фазу непоправного зменшення чисельності працездатного населення.”

Можливості для інтеграції залишаються нереалізованими

Хоча понад 54% українських громадян у Польщі мають вищу освіту, лише близько третини працює у сферах, де може використати цю кваліфікацію. За словами професора Кшиштофа Іґнацкого з Університету Лодзі, “польський ринок повільно адаптується до потенціалу цих мігрантів, бо країна досі не має системної програми перекваліфікації та професійної інтеграції, орієнтованої саме на українців.”

У 2024 році уряд представив концепцію Нацплану інтеграції, втім, станом на квітень 2025 року жодна з ключових ініціатив не була прийнята парламентом у вигляді закону. Тим часом, за даними Ośrodek Badań nad Migracjami, понад 200 тисяч українців, що раніше мешкали в Польщі, переїхали до Німеччини, Бельгії та Нідерландів упродовж 2023–2024 років, шукаючи кращих умов і більшу підтримку.

Політичне вікно можливостей звужується

У 2025 році Польща перебуває на критичному етапі: або вона нарешті розробить ефективну політику довгострокової міграційної інтеграції — включно з мовною адаптацією, визнанням дипломів, спрощеним доступом до державного сектору праці — або вже в найближчі роки відчує дефіцит не лише робочої сили, а й молоді загалом.

Новий міністр соціальної політики Анджей Кубіца у нещодавньому інтерв’ю Rzeczpospolita (3 квітня 2025 року) визнав: “Польща має шанс перетворити вимушену допомогу на стратегічну інвестицію, але часу на реформи дедалі менше.”

Чи готова Польща інвестувати в спільне майбутнє?

Неврегульованість і тимчасовість статусу українців у Польщі стимулює їхню подальшу міграцію. У березні 2025 року Німеччина продовжила програму спрощеного працевлаштування для біженців, що передбачає визнання кваліфікації та доступ до професійного навчання. Саме такі кроки спонукають багатьох українців покинути Польщу.

На відміну від країн Західної Європи, Польща сприймає міграцію, за словами експертів, як тимчасове явище. Це може коштувати їй втрати людського капіталу, необхідного для економічного зростання та виживання у демографічній перспективі.

Висновок

Українці стали важливою складовою польського економічного і соціального ландшафту. Їх від’їзд спричинить дисбаланс у ринку праці, посилить старіння населення і може вплинути на конкурентоспроможність країни в межах ЄС. Без комплексної, продуманої політики інтеграції Польща ризикує втратити не лише робочі руки, а й майбутнє.