Чим українці незадоволені в Європі: основні претензії до життя за кордоном

Після початку повномасштабної війни мільйони українців були змушені залишити рідну країну та шукати безпечного прихистку в Європі. Проте, як показує практика, життя за кордоном не завжди виявляється таким райським, як здавалося на перший погляд. У новому відео на YouTube морський юрист Микола Гольбін ділиться думками про основні причини невдоволення українців у різних країнах Європи.

Побут і соціальна підтримка

Однією з найбільш поширених скарг є житлове питання. Багато українців нарікають, що їм надали не ті умови, які вони очікували: комусь замало простору, комусь — не той район або будинок. Також незадоволення викликають суми соціальної допомоги — мовляв, платять занадто мало або урізали виплати. При цьому часто бракує вдячності за те, що взагалі надали притулок і фінансову підтримку в чужій країні.

Мова, робота та адаптація

Інша серйозна претензія — необхідність вивчати мову країни перебування та влаштовуватись на роботу. Для багатьох це стає справжнім викликом, адже не всі готові починати “з нуля” у новій сфері або погоджуватись на фізичну працю. Часто скаржаться, що не можуть знайти бажану посаду або що зарплата не відповідає їхнім очікуванням. Додатково дратує бюрократія — щоб отримати якусь довідку чи записатись до лікаря, потрібно чекати тижнями, а іноді й місяцями.

Медичні послуги та побутові незручності

Медична система в Європі теж викликає невдоволення. У порівнянні з Україною, де багато питань вирішуються швидко й часто — “по знайомству”, в ЄС усе працює за чітким регламентом, що не завжди зручно. Без страховки лікування, зокрема стоматологічне, може коштувати надто дорого.

Є також суто побутові претензії: скучно, інший менталітет, магазини не працюють у неділю, дорогі квартири, погода — то надто жарко, то дощить, то повітря сухе.

Найбільший “ворог” — податки

Але основна претензія, яка звучить практично у всіх країнах — це високі податки. Українці звикли працювати “в тіні” або частково легально. У Європі ж навіть за дрібні підробітки без дозволу можуть оштрафувати або депортувати. Система чітка й працює суворо: податки забирають значну частину доходу, особливо в тих, хто має офіційне працевлаштування.

Більше того, є додаткові платежі — обов’язкове медичне страхування, податки, що залежать від сімейного стану, платні парковки та штрафи навіть за незначні порушення.

Претензії по країнах

У Польщі — нарікання на низькі виплати й напружене ставлення з боку місцевих. У Німеччині — складна бюрократія та вимога знати мову. У Канаді — надто інтенсивне життя й постійна праця, щоби покрити базові витрати. В Іспанії — нестерпна спека влітку та складнощі з працевлаштуванням. В Італії — знову ж таки, труднощі з роботою. У Молдові — страх, що можуть депортувати назад в Україну.

Але що цікаво — попри всі скарги, абсолютна більшість українців не планує повертатися. Вони кажуть, що в Україні було добре, але залишаються там, де зараз — навіть із великим списком претензій.

Чому ж не повертаються?

Причин кілька. Найголовніша — війна. Поки в Україні небезпечно, про масове повернення мова не йде. Навіть ті, хто ностальгує за домом, зізнаються: залишаться за кордоном, поки не стане безпечно. Автор відео вважає, що після завершення війни максимум 20–30% українців повернеться, але точно не 70%, як іноді заявляють чиновники.

Висновки

Життя в Європі — це не лише нові можливості, а й нові виклики. Багато хто з українців досі не адаптувався до європейських реалій і не готовий змінювати своє мислення. Звідси — невдоволення, роздратування, конфлікти з системою. Проте ті, хто приймає нові правила гри, можуть знайти гідне життя й перспективи.

Українці за кордоном, поділіться у коментарях, чи плануєте повертатись додому, та що вам найбільше не подобається в новій країні. Це питання справді потребує чесної й відкритої дискусії.