У 2025 році суд у Польщі виніс вирок громадянину України 28-річному Ігорю Ш., який публічно погрожував підпалами будинків польських громадян. За рішенням окружного суду у Варшаві, чоловіка засуджено до 4 років позбавлення волі без права умовного звільнення. Під час слідства було оприлюднене відео з його погрозами, яке викликало широкий резонанс у ЗМІ та соціальних мережах.

Резонансна справа українця: як усе почалося

Події, що призвели до судового процесу, розгорнулися наприкінці 2024 року у Варшаві. Ігор Ш., громадянин України, який перебував у Польщі з легальним статусом тимчасового захисту, оприлюднив у соціальних мережах відео, де, звертаючись до громадськості, погрожував підпалити житлові будинки поляків у відповідь на — як він заявив — «неприйнятне ставлення до українських біженців».

На кадрах, які швидко розійшлися мережею, Ігор Ш. тримає запальну суміш і демонструє нібито підготовлену локацію для підпалу. Цей контент викликав миттєву реакцію з боку польської поліції та Агентства внутрішньої безпеки, що розпочали розслідування у рамках статті 190а кримінального кодексу Польщі — «публічні погрози щодо вчинення злочину з метою залякування населення».

Затримання та судовий розгляд

У січні 2025 року Ігоря Ш. було затримано у місті Прушкув, передмісті Варшави, під час обшуку його тимчасового житла. Під час затримання виявили пляшки із займистою рідиною, електронні пристрої, на яких зберігалися відео погроз, а також списки адрес житлових будівель.

У обвинувальному акті прокуратура посилалася на факти реальної загрози громадській безпеці та посіяного страху серед мешканців Варшави. За словами речника прокуратури Мачєя Ковальського, дії Ігоря Ш. “безпосередньо підпадають під категорію публічного терору”, і тому не можуть вважатися лише «емоційною реакцією біженця».

Вирок суду: 4 роки ув’язнення

5 лютого 2025 року окружний суд Варшави виніс остаточний вирок: 4 роки позбавлення волі з повною ізоляцією, без можливості скорочення терміну. Суддя Домініка Новак у своїй заяві наголосила: «В умовах підвищеної напруги між національними громадами або ж політичної дестабілізації, подібні заяви мають катастрофічні наслідки. У цьому випадку була реально загрожена публічна безпека».

Публічна реакція та вплив на міжнаціональні настрої

Ця справа сколихнула польське суспільство, яке з початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році виявляло значну підтримку українцям. На кінець січня 2025 року, за даними канцелярії прем’єр-міністра Польщі, у країні перебуває понад 800 тисяч українських біженців, більшість з яких — жінки і діти.

Дії Ігоря Ш., за словами громадських активістів, не відображають позицію більшості української спільноти. Галина Ковальчук, співзасновниця Фонду підтримки українців у Польщі, заявила: «Важливо, щоб інцидент не призвів до загального ставлення з підозрою до всіх українців. Наші співвітчизники хочуть жити в мирі та дотримуються закону».

Соціальні мережі — простір ризику і безвідповідальності

Інформаційним каталізатором стала платформа TikTok, де вперше з’явилося відео. Протягом доби ролик переглянули понад 230 тисяч разів, а хештеги з погрозами набули популярності серед крайніх угруповань, що підтримували наративи проти іноземців.

Аналітик польського Центру цифрової безпеки Пьотр Ясінський підкреслив: «Це черговий випадок, коли соціальні медіа використовуються для радикалізації чи залякування. На жаль, алгоритмічна популярність не враховує наслідків у реальному світі».

Що далі: імміграційна політика та безпека

Цей інцидент поновив суспільні дискусії довкола імміграційної політики Польщі. Правляча коаліція під головуванням прем’єра Дональда Туска заявила в лютому 2025 року про плани посилити перевірку осіб, які прибувають до країни з країн, що є у стані війни.

За словами заступника міністра внутрішніх справ Яна Радомського, «нам потрібно поєднати гуманітарну підтримку з елементами превентивної безпеки. Інцидент у Варшаві не має повторитися».

Висновки: інцидент, що поставив питання довіри

Справу Ігоря Ш. можна розглядати як маргінальний, але потужний приклад того, як індивідуальні дії здатні викликати загальний страх і напруження в багатонаціональному суспільстві. Польща, залишаючись одним із найбільших приймачів українських біженців у Європі, стикається з викликами інтеграції, безпеки та міжкультурної довіри.

Незважаючи на шокуючу природу погроз, офіційна Варшава підтвердила свою прихильність до гуманітарної підтримки України, одночасно наголошуючи на необхідності суворого дотримання закону всіма, хто перебуває на її території.