Хуже, ніж під час пандемії: чому кількість лікарняних через депресію зростає

Проблеми психічного здоров’я стають дедалі актуальнішими, і статистика підтверджує це чітко. Після пандемії COVID-19 очікувалося поступове покращення психологічного стану населення, проте реальність виявилася іншою. Все більше людей змушені брати лікарняні не через застуду чи грип, а через депресію. Чому так відбувається і що це означає для суспільства?

Зростання кількості лікарняних через депресію

За даними польських страхових установ, кількість лікарняних, виданих через депресію та інші психічні розлади, зростає рекордними темпами. Лише за останні кілька років цей показник збільшився на десятки відсотків. У деяких випадках ситуація навіть перевершила рівень пандемії, коли люди масово страждали від ізоляції, страху за майбутнє та втрати близьких.

Однією з причин такого явища є хронічна перевтома. Багато працівників відчувають постійний стрес через високі вимоги на роботі, невизначеність у питаннях заробітної плати та нестабільну економічну ситуацію. Комбінуючи це з особистими проблемами та відсутністю достатнього відпочинку, отримуємо ідеальні умови для розвитку депресії.

Вплив робочого середовища на психічне здоров’я

Робоче середовище має колосальний вплив на загальний добробут працівника. Постійне перевантаження, токсична атмосфера, низька впевненість у завтрашньому дні – усе це сприяє вигорянню. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, депресія та тривожні розлади обходяться світовій економіці в мільярди доларів щорічно.

Дослідження також показують, що сучасні методи роботи – віддалений режим, постійна доступність через телефон та електронну пошту – роблять відпочинок менш ефективним. Люди не встигають повністю відновитися після робочого дня, що призводить до накопичення втоми і, зрештою, до серйозних проблем із психікою.

Як вирішити проблему?

Експерти наголошують, що роботодавці мають відігравати ключову роль у збереженні психічного здоров’я своїх працівників. Зміни мають включати:

– Створення більш гнучких умов праці, щоб люди могли поєднувати роботу та особисте життя.
– Підвищення обізнаності про психічне здоров’я, проведення тренінгів та програм підтримки.
– Забезпечення можливості своєчасного відпочинку та відновлення.

Для самих працівників важливо навчитися розрізняти перші ознаки депресії та звертатися по допомогу вчасно. Здоровий спосіб життя, фізична активність та підтримка з боку близьких суттєво знижують ризики розвитку захворювання.

Висновки

Депресія більше не є суто особистою проблемою – вона впливає на працездатність, економіку та якість життя загалом. Тенденція зростання кількості лікарняних через психічні захворювання – це сигнал, що ігнорувати вже неможливо. Зміни потрібні як на рівні окремих робочих місць, так і на рівні суспільства загалом. І чим раніше ми почнемо діяти, тим легше буде подолати цю кризу.