23 травня 2025 року урядовий законопроєкт про продовження допомоги українцям, які знайшли тимчасовий захист у Польщі, знову опинився під загрозою вето президента. Голова Комісії внутрішніх справ Сейму Польщі Томаш Навроцкий заявив, що ситуація навколо документа потребує “швидкого, але обдуманого вирішення”, вказавши на «неприпустиму затримку» у прийнятті рішень. Закон охоплює майже 960 тисяч українців, які досі перебувають у Польщі за програмою тимчасового захисту.

Прийняття закону про допомогу українцям: що планується у 2025

Законопроєкт, поданий у квітні 2025 року польським урядом Дональда Туска, передбачає продовження правового перебування українських громадян на території Польщі до 30 червня 2026 року та зберігає доступ до системи охорони здоров’я, освіти і певних соціальних виплат. Документ також регламентує нові правила працевлаштування, посилюючи вимоги до реєстрації і перевірки трудового статусу громадян України в Польщі.

Згідно з даними МВС Польщі, станом на травень 2025 року в країні перебуває близько 960 тисяч українців зі статусом тимчасового захисту. Понад половина з них—жінки з дітьми. Без нових законодавчих механізмів статус багатьох може втратити чинність вже у червні цього року.

Чому законопроєкт викликав дискусії

Попри загальне визнання його важливості, законопроєкт викликав гострі дебати в політичному середовищі Польщі. Ультраконсервативна партія «Конфедерація», яка посідає 14 місць у Сеймі, заявила, що повторне продовження підтримки для українців створює фінансове навантаження на польський бюджет та ускладнює інтеграцію біженців у суспільство.

Опозиція також відзначає, що недостатній контроль за наданням соціальної допомоги може спричинити зловживання системою, зокрема в частині виплат на дітей. У відповідь на це Міністерство соціальної політики пообіцяло запровадити електронну верифікацію отримувачів допомоги з використанням системи PESEL.

Коментарі Томаша Навроцкого: чи буде ще одне вето?

Томаш Навроцкий, голова Комісії Сейму з внутрішніх справ і один із архітекторів нового законопроєкту, у своїй заяві 22 травня 2025 року підтвердив, що існує ризик чергового президентського вето. Президент Анджей Дуда вже одного разу в березні 2025 року відклав підписання попередньої редакції закону, повернувши її до Сейму з юридичними зауваженнями щодо процедур реєстрації трудових контрактів українців.

«Ми зробили все для врахування зауважень президента. Цей варіант — компромісний, з урахуванням національних інтересів Польщі та міжнародних зобов’язань щодо допомоги українцям», — заявив Навроцкий. Він також підкреслив, що уряд готовий до політичного діалогу, але «невизначеність у такому важливому питанні недопустима».

Позиція президента Дуди та можливий розвиток подій

Після отримання оновленого документа Анджей Дуда публічно заявив, що підтримує гуманітарну допомогу українцям, проте наполягає на «систематизації підходів» у сфері міграційної політики. За його словами, польське суспільство «має право знати, скільки ще триватиме надзвичайна ситуація».

Згідно з Конституцією Польщі, якщо президент вдруге ветує закон, Сейм може подолати вето більшістю у три п’ятих голосів. На сьогодні коаліція «Громадянської коаліції» та її союзників має 253 голоси з необхідних 276. Відсутність консенсусу ставить закон під загрозу зриву.

Вплив на українців у Польщі

Українська діаспора в Польщі з тривогою стежить за перебігом подій. Анна Шевчук, координаторка організації «Український дім» у Варшаві, в інтерв’ю телеканалу TVN24 заявила, що багато українців уже готують документи для альтернативних форм перебування в ЄС, передусім у Чехії та Німеччині.

«Люди не відчувають правової стабільності. Діти пішли до шкіл, сім’ї влаштувались, але все ще існує постійна загроза втрати статусу і прав. Це психологічне навантаження для всіх нас», — зазначила Шевчук.

За даними польського Інституту економічних досліджень за квітень 2025 року, українці в Польщі сплатили до бюджету понад 6,4 млрд злотих податків у 2024 році, що становить приблизно 0,7% загального обсягу надходжень. Це свідчить про їхню вагому роль у польській економіці.

Європейський контекст

Продовження тимчасового захисту українців у Польщі також є в руслі спільної європейської політики. Згідно з рішенням Єврокомісії від 14 березня 2025 року, всі країни-члени ЄС мають право продовжити допомогу українцям до кінця 2026 року. Франція, Німеччина, Іспанія та Нідерланди вже ухвалили відповідні національні рішення.

Польща як одна з головних країн прийому українців перебуває під пильним міжнародним спостереженням. У Брюсселі очікують, що Польща буде лідером у справі інклюзії та підтримки України.

Висновок

Закон про допомогу українцям став предметом не лише політичного компромісу, але й тестом на стійкість польського гуманітарного зобов’язання в умовах тривалої війни в Україні. Наразі доля документа залежить від волі президента та здатності парламенту досягти конституційної більшості у разі вето. У центрі цієї боротьби — долі сотень тисяч людей, які шукають безпеки й шансів на стабільне життя. Вибір, який зробить польська влада найближчими днями, матиме не лише внутрішньополітичні, а й міжнародні наслідки.