У дитинстві багато хто мріє про великий будинок із садом, собакою, затишною терасою та спокоєм за містом. Але з досвідом міського життя з’являється розуміння переваг квартири — зокрема, коли з’являються діти, яким важливо бути частиною соціального середовища, відвідувати гуртки, школу, спілкуватися з однолітками. Тому вибір між квартирою в місті та будинком за містом — не лише про площу, а й про спосіб життя.

За 1 мільйон злотих у Польщі можна придбати 2-3-кімнатну квартиру у Варшаві, або 4-кімнатну — в меншому місті. Або ж повноцінний будинок площею близько 150 м² у передмісті. Така різниця у квадратурі вражає — і саме це часто стає головним аргументом на користь будинку: ціна за квадратний метр за містом суттєво нижча.

У більшості випадків, коли мова йде про будинок, мається на увазі саме заміська нерухомість, оскільки в межах міста вона або дуже дорога, або недоступна. Проте є приклади людей, які живуть у таунхаусах у Варшаві всього за кілька зупинок від центру — зручно, але дорого, і така можливість є не у кожного.

Будинок має низку витрат під час експлуатації. У Польщі існує поняття “czynsz” — адміністративні платежі за обслуговування, які стосуються квартир. У будинку вони часто відсутні, але необхідно платити окремо за електроенергію, опалення, воду, вивіз сміття тощо. Особливо відчутними можуть бути витрати на опалення: в опалювальний сезон рахунки можуть сягати 4 тисяч злотих на місяць, особливо в будинках з великою площею. У квартирах у сучасних будинках тепло тримається добре, часто навіть занадто, що дозволяє економити.

Догляд за будинком також вимагає часу і зусиль. Потрібно косити газон, прибирати сніг, фарбувати фасади, слідкувати за станом даху, системами водовідведення, септиками. Іноді доводиться викликати асенізатор, що супроводжується неприємними запахами. Крім того, будинок швидше зношується через вплив зовнішніх факторів.

Життя за містом — це свіже повітря, тиша, природа. Але є й нюанси: зустрічаються дикі тварини — кабани, лисиці, змії. Інфраструктура часто обмежена: одна школа на кілька сіл, відсутність великих супермаркетів, спортзалів, кав’ярень, торгових центрів. З доставкою їжі — теж проблема: кур’єри не завжди їдуть за місто.

Для сімей з дітьми — особливо шкільного віку — це виклик. Їх потрібно возити до школи, на гуртки, секції. Підліткам часто нудно — мало спілкування, немає соціального середовища. В місті підліток може вийти з дому і одразу зустрітися з друзями, а за містом цього немає.

Життя за містом майже завжди потребує наявності автомобіля — а краще двох, щоб і чоловік, і дружина могли пересуватись незалежно. Якщо поруч є залізнична станція — це плюс, бо поїзд у Польщі швидкий і недорогий. Але без авто або громадського транспорту — складно.

Оренда заміської нерухомості менш популярна, ніж оренда квартир у місті. Дім можна здавати довше — до двох місяців у середньому. Проте й пропозицій менше. Попит зростає навесні й улітку. Якщо говорити про продаж, то заміська нерухомість продається приблизно вдвічі довше, ніж міська — до пів року, якщо йдеться про продаж за ринковою ціною.

Ціни залежать від району. У центрі Варшави за мільйон злотих можна купити квартиру 30–40 м² у відносно новому будинку. Наприклад, у районах Воля чи Мокотув ціна квадратного метра — 25–33 тисячі злотих. У старіших будинках ціни починаються від 17 тисяч, а “бабусині квартири” — від 15 тисяч. У передмісті новобудови по 10 тисяч злотих за м² — вже вважаються дорогими. Але є райони, де ціна може бути 4–5 тисяч — хоча й з мінімальною інфраструктурою.

Потрібно враховувати й технічні особливості будинків. Наприклад, сходи можуть займати до 20% площі. Мансардний поверх — це часто не повноцінна житлова площа, бо через скоси даху не всюди можна стояти в повний зріст. Проте сучасні забудовники іноді пропонують рішення без мансарди — з двома повноцінними поверхами.

Іноземцям важливо пам’ятати про юридичні аспекти. Для придбання земельної ділянки (а отже й будинку на ній) потрібно отримати дозвіл від Міністерства внутрішніх справ. Якщо ж купується квартира або таунхаус, де земля йде у спільне володіння, такий дозвіл, як правило, не потрібен. Але кожен випадок потрібно перевіряти — іноді покупець вносить завдаток, а вже в нотаріуса з’ясовується, що без дозволу угода неможлива.

Вибір між квартирою і будинком повинен базуватись не лише на площі й ціні, а й на стилі життя, потребах сім’ї, готовності до догляду за будинком, а також можливості бути мобільним. Найчастіше модель така: спершу купується квартира, а коли з’являються діти — переїзд у будинок, зберігаючи при цьому міську квартиру для оренди або як місце проживання в будні.