У Польщі ультраправі з “Конфедерації” активізують антиукраїнську риторику

Ключові факти

У 2025 році депутати польської ультраправої партії «Конфедерація» відкрито поширюють антиукраїнські заяви, що викликає занепокоєння серед української діаспори та експертів у сфері міжетнічної політики. За даними видання Gazeta Wyborcza, представники «Конфедерації» системно експлуатують тему українських біженців і посилюють антивукраїнські настрої у суспільстві.

Антиукраїнські акценти в політичному дискурсі

Одним із яскравих прикладів є виступ голови парламентської фракції «Конфедерації» Кшиштофа Босака, який у січні 2025 року під час дебатів у Сеймі заявив про нібито "привілейоване становище українців" у Польщі. Він звинуватив уряд у недостатньому захисті польських громадян в умовах тривалого перебування українських біженців у країні.

Виступи подібного характеру систематично повторюються в медіа-ефірах і соціальних мережах. Наприклад, депутат Гжегож Браун, відомий своїми проросійськими та конспіративними поглядами, у своїх публічних заявах звинувачує українців у "дестабілізації польського ринку праці" та "підриві польської ідентичності". Це викликає критику не лише з боку правозахисників, а й частини польської політичної еліти.

Посилення риторики перед виборами до Європарламенту

Аналітики пов& 39;язують активізацію антимігрантської, зокрема антиукраїнської, риторики «Конфедерації» з підготовкою до виборів до Європарламенту, які відбудуться в червні 2025 року. Як зазначає політичний оглядач TVN24 Лукаш Кохут, партія прагне мобілізувати свою електоральну базу за рахунок гучних популістських тез. "Антиукраїнські заяви — спроба консолідувати євроскептичний і націоналістичний електорат на тлі поглиблених криз у ЄС", — пояснює він.

Gazeta Wyborcza у матеріалі від 3 квітня 2025 року зазначає: «Конфедерація» дедалі частіше апелює до емоцій, штучно протиставляючи інтереси польських громадян потребам українських мігрантів. При цьому фактичні дані засвідчують, що українці значною мірою інтегрувалися в польський ринок праці: станом на лютий 2025 року понад 600 тис. українців є офіційно працевлаштованими в Польщі (дані Міністерства сім’ї та соціальної політики Польщі).

Реакція суспільства та мігрантських організацій

Українські організації в Польщі, зокрема Фонд «Наш вибір», різко критикують заяви «Конфедерації» як деструктивні. У коментарі інформаційному порталу Nasz Wybir директорка фонду Наталя Панченко підкреслила, що такі висловлювання загрожують атмосфері суспільного діалогу та можуть провокувати агресію в повсякденному житті. «Риторика ненависті, навіть якщо вона подається як політична критика, має реальні наслідки — дискримінацію й насильство», — зазначила Панченко.

Станом на березень 2025 року поліція зафіксувала зростання кількості інцидентів на ґрунті ненависті щодо громадян України: за даними Головного управління поліції Польщі, у 2024 році було зареєстровано 182 такі випадки, а тільки за перші три місяці 2025 року — вже 74.

Позиція польської влади та громадських структур

Представники правлячої коаліції, до якої входять «Цивільна коаліція» та «Третій шлях», дистанціювалися від риторики «Конфедерації». Міністерка внутрішніх справ Марія Домбровська-Бонкевич заявила: «Польща вдячна українцям за внесок у нашу економіку та культуру. Ми повинні боротися з ксенофобією так само рішуче, як із будь-якою іншою загрозою для громадянської єдності».

Ряд неурядових організацій, таких як Helsińska Fundacja Praw Człowieka та Amnesty International Polska, у спільній заяві 5 квітня 2025 року закликали політиків утриматися від мовленнєвої агресії та перекладання політичної відповідальності на національні меншини.

Висновки та перспективи

Розкручування антиукраїнської риторики польськими ультраправими напередодні європейських виборів становить серйозний виклик для міжнаціонального миру в Республіці Польща. Незважаючи на те, що більшість польського суспільства з розумінням ставиться до українців, голоси радикалів можуть вплинути на суспільні настрої, посилити напругу та ускладнити інтеграційні процеси.

Водночас активна протидія — як з боку уряду, так і громадянського суспільства — свідчить про те, що Польща намагається залишатися відкритою та демократичною державою, готовою до конструктивного вирішення викликів, пов’язаних із міграцією та міжкультурним діалогом.