П’яний 38-річний громадянин Польщі напав на білоруса в трамваї Вроцлава, вигукуючи “Убирайся на Украину!”. За цим інцидентом у 2025 році порушено кримінальну справу за статтею про розпалювання ненависті. Це вже не перший випадок ксенофобії у польському громадському транспорті – з початку 2025 року зафіксовано понад 50 подібних інцидентів, згідно з даними польської поліції.

Напад з ксенофобським підтекстом: що сталося у Вроцлаві

Увечері 28 березня 2025 року у трамваї №3 у Вроцлаві стався інцидент, який викликав широкий резонанс у польському та білоруському суспільстві. За словами свідків та прес-служби поліції Нижньосілезького воєводства, 38-річний поляк у стані сильного алкогольного сп’яніння прирік агресію проти 26-річного білоруса Руслана (ім’я змінено з міркувань безпеки), який розмовляв телефоном російською мовою.

Під час перепалки нападник неодноразово вигукував фрази “Убирайся на Украину!”, “Вон з Польщі!” та інші словесні образи. За свідченням потерпілого, чоловік сприйняв його за українця і діяв під впливом стереотипів, що склалися в суспільстві через війну в Україні.

Реакція правоохоронців та кваліфікація справи

Поліція прибулa на місце вже через кілька хвилин після виклику. П’яного нападника затримали, він чинив опір під час арешту. За даними окружної прокуратури Вроцлава, чоловіку інкримінується скоєння злочину за ст. 256 Кримінального кодексу Польщі – розпалювання міжнаціональної ворожнечі, а також нападу з мотивів ненависті.

Йому загрожує від шести місяців до восьми років позбавлення волі. Тимчасовий арешт було обрано як запобіжний захід після першого допиту 30 березня.

Коментар поліції

Інспекторка Мальгожата Томчика з прес-служби поліції Вроцлава повідомила:

“Ми сприймаємо подібні інциденти з усією серйозністю. У нашому місті проживає багато іноземців, включно з громадянами України, Білорусі та Грузії. Кожен, хто зазнає дискримінації чи агресії, повинен звертатись у поліцію”.

Ксенофобія у польському транспорті: тривожна статистика 2025 року

Інцидент у Вроцлаві – не поодинокий. Згідно з останнім звітом Головного статистичного управління Польщі (GUS), лише за перший квартал 2025 року до поліції надійшло 54 повідомлення про ксенофобні інциденти у громадському транспорті. Це на 35% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.

Найчастішими жертвами стають громадяни України, Білорусі, Грузії та країн Середньої Азії, які працюють чи навчаються в Польщі. Основні форми переслідування – вербальна агресія, публічні образи, вимоги «залишити Польщу» та у рідкісних випадках – фізичні напади.

Мовний бар’єр – як джерело агресії

За словами соціолога Анни Якубяк з Варшавського університету:

“У часи підвищеної напруги в інформаційному полі, люди часто ідентифікують мовні коди як політичну загрозу. Розмовляєш російською – отже ‘з іншого табору’. Це небезпечне спрощення, яке може призвести до актів агресії”.

Політичний та соціальний контекст

Після початку масштабної війни РФ проти України, Польща надала притулок понад 2 мільйонам українців. Згідно з даними Управління у справах іноземців Польщі на січень 2025 року, в країні офіційно проживає близько 1,48 млн громадян України. Близько 120 тисяч мають білоруське громадянство. Зі зростанням кількості мігрантів зросла і напруга всередині польського суспільства.

Деякі праворадикальні кола регулярно поширюють ксенофобську риторику. Однак більшість політиків і громадських діячів засуджують будь-які прояви дискримінації. Представники новообраного уряду Польщі (після виборів у січні 2025 року) заявили про необхідність посилення контролю за проявами національної ворожнечі та розробки програм інтеграції іноземців.

Реакція спільноти та громадських організацій

Правозахисна організація «Nigdy Więcej» (Ніколи знову) опублікувала заяву, в якій назвала напад у Вроцлаві «небезпечним маркером суспільної тривоги»:

“Якщо поліція та уряд у найближчі місяці не реалізують превентивних заходів, ескалація таких випадків стане системною проблемою”, – зазначено в документі від 3 квітня 2025 року.

Соціальні мережі також відгукнулись на інцидент. Користувачі Instagram та Twitter масово поширювали хештеги

П’яний 38-річний громадянин Польщі напав на білоруса в трамваї Вроцлава, вигукуючи “Убирайся на Украину!”. За цим інцидентом у 2025 році порушено кримінальну справу за статтею про розпалювання ненависті. Це вже не перший випадок ксенофобії у польському громадському транспорті – з початку 2025 року зафіксовано понад 50 подібних інцидентів, згідно з даними польської поліції.

Напад з ксенофобським підтекстом: що сталося у Вроцлаві

Увечері 28 березня 2025 року у трамваї №3 у Вроцлаві стався інцидент, який викликав широкий резонанс у польському та білоруському суспільстві. За словами свідків та прес-служби поліції Нижньосілезького воєводства, 38-річний поляк у стані сильного алкогольного сп’яніння прирік агресію проти 26-річного білоруса Руслана (ім’я змінено з міркувань безпеки), який розмовляв телефоном російською мовою.

Під час перепалки нападник неодноразово вигукував фрази “Убирайся на Украину!”, “Вон з Польщі!” та інші словесні образи. За свідченням потерпілого, чоловік сприйняв його за українця і діяв під впливом стереотипів, що склалися в суспільстві через війну в Україні.

Реакція правоохоронців та кваліфікація справи

Поліція прибулa на місце вже через кілька хвилин після виклику. П’яного нападника затримали, він чинив опір під час арешту. За даними окружної прокуратури Вроцлава, чоловіку інкримінується скоєння злочину за ст. 256 Кримінального кодексу Польщі – розпалювання міжнаціональної ворожнечі, а також нападу з мотивів ненависті.

Йому загрожує від шести місяців до восьми років позбавлення волі. Тимчасовий арешт було обрано як запобіжний захід після першого допиту 30 березня.

Коментар поліції

Інспекторка Мальгожата Томчика з прес-служби поліції Вроцлава повідомила:

“Ми сприймаємо подібні інциденти з усією серйозністю. У нашому місті проживає багато іноземців, включно з громадянами України, Білорусі та Грузії. Кожен, хто зазнає дискримінації чи агресії, повинен звертатись у поліцію”.

Ксенофобія у польському транспорті: тривожна статистика 2025 року

Інцидент у Вроцлаві – не поодинокий. Згідно з останнім звітом Головного статистичного управління Польщі (GUS), лише за перший квартал 2025 року до поліції надійшло 54 повідомлення про ксенофобні інциденти у громадському транспорті. Це на 35% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.

Найчастішими жертвами стають громадяни України, Білорусі, Грузії та країн Середньої Азії, які працюють чи навчаються в Польщі. Основні форми переслідування – вербальна агресія, публічні образи, вимоги «залишити Польщу» та у рідкісних випадках – фізичні напади.

Мовний бар’єр – як джерело агресії

За словами соціолога Анни Якубяк з Варшавського університету:

“У часи підвищеної напруги в інформаційному полі, люди часто ідентифікують мовні коди як політичну загрозу. Розмовляєш російською – отже ‘з іншого табору’. Це небезпечне спрощення, яке може призвести до актів агресії”.

Політичний та соціальний контекст

Після початку масштабної війни РФ проти України, Польща надала притулок понад 2 мільйонам українців. Згідно з даними Управління у справах іноземців Польщі на січень 2025 року, в країні офіційно проживає близько 1,48 млн громадян України. Близько 120 тисяч мають білоруське громадянство. Зі зростанням кількості мігрантів зросла і напруга всередині польського суспільства.

Деякі праворадикальні кола регулярно поширюють ксенофобську риторику. Однак більшість політиків і громадських діячів засуджують будь-які прояви дискримінації. Представники новообраного уряду Польщі (після виборів у січні 2025 року) заявили про необхідність посилення контролю за проявами національної ворожнечі та розробки програм інтеграції іноземців.

Реакція спільноти та громадських організацій

Правозахисна організація «Nigdy Więcej» (Ніколи знову) опублікувала заяву, в якій назвала напад у Вроцлаві «небезпечним маркером суспільної тривоги»:

“Якщо поліція та уряд у найближчі місяці не реалізують превентивних заходів, ескалація таких випадків стане системною проблемою”, – зазначено в документі від 3 квітня 2025 року.

Соціальні мережі також відгукнулись на інцидент. Користувачі Instagram та Twitter масово поширювали хештеги #WroclawBezNienawisci (Вроцлав без ненависті) та #SolidarnoscZBialorusinem (Солідарність з білорусом), закликаючи до толерантності.

Висновки: погляд уперед

Історія з нападом у вроцлавському трамваї є болючим нагадуванням, що навіть у суспільствах з добре розвиненою правовою системою можуть виникати прояви нетерпимості. Факт, що агресія сталася не через політичну чи національну ідентичність жертви, а через мовне сприйняття — тривожний сигнал про глибші культурні страхи.

Протидія ксенофобії потребує комплексного підходу: правового, інформаційного, освітнього. Тільки завдяки єдності суспільства та відкритому діалогу можна зберегти Польщу як простір солідарності, а не ворожнечі.WroclawBezNienawisci (Вроцлав без ненависті) та

П’яний 38-річний громадянин Польщі напав на білоруса в трамваї Вроцлава, вигукуючи “Убирайся на Украину!”. За цим інцидентом у 2025 році порушено кримінальну справу за статтею про розпалювання ненависті. Це вже не перший випадок ксенофобії у польському громадському транспорті – з початку 2025 року зафіксовано понад 50 подібних інцидентів, згідно з даними польської поліції.

Напад з ксенофобським підтекстом: що сталося у Вроцлаві

Увечері 28 березня 2025 року у трамваї №3 у Вроцлаві стався інцидент, який викликав широкий резонанс у польському та білоруському суспільстві. За словами свідків та прес-служби поліції Нижньосілезького воєводства, 38-річний поляк у стані сильного алкогольного сп’яніння прирік агресію проти 26-річного білоруса Руслана (ім’я змінено з міркувань безпеки), який розмовляв телефоном російською мовою.

Під час перепалки нападник неодноразово вигукував фрази “Убирайся на Украину!”, “Вон з Польщі!” та інші словесні образи. За свідченням потерпілого, чоловік сприйняв його за українця і діяв під впливом стереотипів, що склалися в суспільстві через війну в Україні.

Реакція правоохоронців та кваліфікація справи

Поліція прибулa на місце вже через кілька хвилин після виклику. П’яного нападника затримали, він чинив опір під час арешту. За даними окружної прокуратури Вроцлава, чоловіку інкримінується скоєння злочину за ст. 256 Кримінального кодексу Польщі – розпалювання міжнаціональної ворожнечі, а також нападу з мотивів ненависті.

Йому загрожує від шести місяців до восьми років позбавлення волі. Тимчасовий арешт було обрано як запобіжний захід після першого допиту 30 березня.

Коментар поліції

Інспекторка Мальгожата Томчика з прес-служби поліції Вроцлава повідомила:

“Ми сприймаємо подібні інциденти з усією серйозністю. У нашому місті проживає багато іноземців, включно з громадянами України, Білорусі та Грузії. Кожен, хто зазнає дискримінації чи агресії, повинен звертатись у поліцію”.

Ксенофобія у польському транспорті: тривожна статистика 2025 року

Інцидент у Вроцлаві – не поодинокий. Згідно з останнім звітом Головного статистичного управління Польщі (GUS), лише за перший квартал 2025 року до поліції надійшло 54 повідомлення про ксенофобні інциденти у громадському транспорті. Це на 35% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.

Найчастішими жертвами стають громадяни України, Білорусі, Грузії та країн Середньої Азії, які працюють чи навчаються в Польщі. Основні форми переслідування – вербальна агресія, публічні образи, вимоги «залишити Польщу» та у рідкісних випадках – фізичні напади.

Мовний бар’єр – як джерело агресії

За словами соціолога Анни Якубяк з Варшавського університету:

“У часи підвищеної напруги в інформаційному полі, люди часто ідентифікують мовні коди як політичну загрозу. Розмовляєш російською – отже ‘з іншого табору’. Це небезпечне спрощення, яке може призвести до актів агресії”.

Політичний та соціальний контекст

Після початку масштабної війни РФ проти України, Польща надала притулок понад 2 мільйонам українців. Згідно з даними Управління у справах іноземців Польщі на січень 2025 року, в країні офіційно проживає близько 1,48 млн громадян України. Близько 120 тисяч мають білоруське громадянство. Зі зростанням кількості мігрантів зросла і напруга всередині польського суспільства.

Деякі праворадикальні кола регулярно поширюють ксенофобську риторику. Однак більшість політиків і громадських діячів засуджують будь-які прояви дискримінації. Представники новообраного уряду Польщі (після виборів у січні 2025 року) заявили про необхідність посилення контролю за проявами національної ворожнечі та розробки програм інтеграції іноземців.

Реакція спільноти та громадських організацій

Правозахисна організація «Nigdy Więcej» (Ніколи знову) опублікувала заяву, в якій назвала напад у Вроцлаві «небезпечним маркером суспільної тривоги»:

“Якщо поліція та уряд у найближчі місяці не реалізують превентивних заходів, ескалація таких випадків стане системною проблемою”, – зазначено в документі від 3 квітня 2025 року.

Соціальні мережі також відгукнулись на інцидент. Користувачі Instagram та Twitter масово поширювали хештеги #WroclawBezNienawisci (Вроцлав без ненависті) та #SolidarnoscZBialorusinem (Солідарність з білорусом), закликаючи до толерантності.

Висновки: погляд уперед

Історія з нападом у вроцлавському трамваї є болючим нагадуванням, що навіть у суспільствах з добре розвиненою правовою системою можуть виникати прояви нетерпимості. Факт, що агресія сталася не через політичну чи національну ідентичність жертви, а через мовне сприйняття — тривожний сигнал про глибші культурні страхи.

Протидія ксенофобії потребує комплексного підходу: правового, інформаційного, освітнього. Тільки завдяки єдності суспільства та відкритому діалогу можна зберегти Польщу як простір солідарності, а не ворожнечі.SolidarnoscZBialorusinem (Солідарність з білорусом), закликаючи до толерантності.

Висновки: погляд уперед

Історія з нападом у вроцлавському трамваї є болючим нагадуванням, що навіть у суспільствах з добре розвиненою правовою системою можуть виникати прояви нетерпимості. Факт, що агресія сталася не через політичну чи національну ідентичність жертви, а через мовне сприйняття — тривожний сигнал про глибші культурні страхи.

Протидія ксенофобії потребує комплексного підходу: правового, інформаційного, освітнього. Тільки завдяки єдності суспільства та відкритому діалогу можна зберегти Польщу як простір солідарності, а не ворожнечі.