Більше ніж 45 польських правозахисних організацій та провідних інтелектуалів підписали відкрите звернення, вимагаючи припинити депортацію українців і білорусів із Польщі у 2025 році. За даними Польського омбудсмена, у першому кварталі 2025 року кількість відмов у продовженні дозволів на перебування для громадян цих країн зросла на 38% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Відкрите звернення як реакція на хвилю депортацій

У квітні 2025 року на порталі in-poland.com було оприлюднено колективне відкрите звернення понад 45 правозахисних, міграційних та аналітичних організацій, включно з Helsinki Foundation for Human Rights, Fundacja Ocalenie та Кубіт – Центр підтримки білорусів у Польщі. Автори листа звернулися до польського уряду з вимогою зупинити адміністративні депортації українських та білоруських громадян з гуманітарних, політичних і правових міркувань.

«Нам відомо про десятки справ, коли у депортації відмовляли навіть тим, хто раніше мав статус біженця або постраждав від репресій у своїй країні. Це суперечить не лише цінностям ЄС, а й зобов’язанням Польщі в рамках Женевської конвенції», — йдеться у зверненні.

Зростання кількості депортацій у 2025 році

За оновленими даними Управління у справах іноземців РП, від січня до березня 2025 року було зафіксовано 1 482 спроби видворення громадян України та 913 — громадян Білорусі. Порівняно з першим кварталом 2024 року, це становить зростання на 38% та 44% відповідно. Причиною відмов у продовженні дозволів найчастіше називають «загрозу для публічного порядку», хоча правозахисники стверджують, що ці формулювання часто не мають конкретного обґрунтування.

Приклади персональних історій

Особливо резонансною стала справа Наталії К., білоруської журналістки, яка втекла до Польщі у 2021 році після того, як її телеканал був визнаний “екстремістським” у Мінську. Попри наданий тимчасовий захист, у лютому 2025 року її дозвіл на перебування не був продовжений, і вона отримала повідомлення про депортацію. Завдяки широкому суспільному резонансу та втручанню польських депутатів, виконання процедури наразі відкладене.

Позиція уряду: захист національної безпеки

Польське Міністерство внутрішніх справ у відповідь на відкритий лист заявило, що рішення щодо депортацій ґрунтуються на безпеці держави. «Ми діємо в рамках чинного законодавства ЄС і Польщі. У кожному випадку складається оцінка ризиків. Наша мета — забезпечити баланс між гуманітарною допомогою та національною безпекою», — сказав заступник міністра Лукаш Чапля.

Проте критики вказують на те, що немає прозорих критеріїв оцінки «загроз», а рішення часто не можуть бути оскаржені у суді до моменту депортації, що порушує принципи права на захист.

Правозахисники: «Польща відступає від європейських цінностей»

Згідно з аналітичним звітом Fundacja Batorego, за останні 12 місяців Польща відхилила понад 5 200 заявок на продовження дозволу тимчасового перебування громадян України та Білорусі. Ці заявники становлять велику частину інтегрованої спільноти: понад 70% працюють офіційно, 40% мають контракти на довгострокове житло.

Експертка з міграційного права Малгожата Праус каже: «Ці люди не просто гості — вони працюють, платять податки, виховують дітей у польських школах. Адміністративно-бюрократична машина викидає з країни людей, які вже стали її частиною».

Реакція суспільства та політичні дискусії

У Варшаві, Вроцлаві та Кракові 22 квітня 2025 року відбулися мітинги під гаслом «Депортація = репресія». Організаторами акцій стали молодіжні об’єднання разом з мережею Solidarni z Ukrainą. В акціях взяли участь і місцеві жителі, і громадяни України та Білорусі.

У Сеймі відбулася дискусія щодо необхідності оновлення міграційної політики. Опозиційна коаліція Lewica подала законопроект, який встановлює чіткі критерії для вирішення питань захисту, а також призупиняє депортації на час розгляду апеляцій.

Контекст: війна, репресії і право на притулок

Зважаючи на триваючу повномасштабну війну в Україні та репресивний режим у Білорусі, правозахисники наголошують на особливому становищі громадян цих країн. Польща вже відіграла ключову гуманітарну роль, прийнявши понад 1,6 млн українців з 2022 року. Але нинішня тенденція щодо видворення навіть тих, хто довів свою інтеграцію, по суті позбавляє їх права на захист у безпечному середовищі.

Коментуючи ситуацію, речник Ради Європи з прав мігрантів наголосив: «Депортація політично уразливих осіб до країн, де їм загрожують переслідування, суперечить основному праву на життя та безпеку».

Висновок: потреба у переоцінці політики

Відкрите звернення, мітинги і хвиля громадських обговорень у Польщі засвідчують глибоку стурбованість діями державних органів. У 2025 році, коли Європа стикається із новими геополітичними викликами, важливою залишається не лише безпека, а й дотримання гуманітарних зобов’язань.

Очевидно, що польська міграційна політика потребує термінової переоцінки, аби уникнути випадків нерозумної та безпідставної депортації людей, яким Польща раніше забезпечила притулок від війни і диктатури.