Перехід на літній час: чому ми знову втрачаємо годину сну

Уже цієї неділі в ніч з 30 на 31 березня мешканці Польщі та багатьох інших країн Європи традиційно переведуть стрілки годинника вперед на одну годину. Це означає, що нам доведеться прокинутися на годину раніше, а отже — поспати менше. Хоча перехід на літній час щороку викликає хвилю обговорень і суперечок, багато хто досі не знає, навіщо ми це робимо і як це впливає на організм.

Звідки пішла традиція переводу годинника

Ідея переходу на літній час виникла ще у XVIII столітті, коли американський винахідник Бенджамін Франклін запропонував раніше вставати та лягати спати, аби краще використовувати природнє денне світло. Однак практика офіційного сезонного переведення годинника почала поширюватися у XX столітті. Особливо це стало актуально під час Першої та Другої світових воєн, коли економія електроенергії була критично важливою.

У Польщі літній час був запроваджений ще у 1919 році, хоча з деякими перервами. Від 1977 року система переведення годинника регулярно застосовується двічі на рік — навесні (перехід на літній час) і восени (на стандартний зимовий).

Чому досі переводимо годинник

Основна мета переводу стрілок — раціональне використання денного світла. Вважається, що це дозволяє зменшити споживання енергії, оскільки світловий день триватиме довше. Наприклад, коли сонце сходить раніше, людина може починати активний день за природнього освітлення, зменшуючи потребу у штучному світлі вранці.

Але сучасні дослідження ставлять під сумнів економічну ефективність цього заходу. За даними Європейської комісії, потенційна економія електроенергії через переведення годинників становить менше ніж 0,5% на рік.

Наслідки для здоров’я

Зміна часу позитивно сприймається не всіма. Згідно з дослідженням Університету Ерлангена (Німеччина), організму людини необхідно від трьох до семи днів, щоб повністю адаптуватися до нового режиму.

Кардіологи застерігають: у перші дні після переведення годинника підвищується ризик серцевих нападів та інсультів. Крім того, порушення сну, втрата концентрації, головний біль — все це можливі симптоми “часового стресу”.

Що кажуть експерти

«Наші внутрішні біологічні ритми побудовані відповідно до природного циклу день-ніч. Будь-яке втручання у цей процес створює навантаження на організм», — пояснює хронобіолог доктор Анна Висоцька з Варшавського університету. За її словами, особливо вразливими до переведення часу є діти, літні люди та ті, хто страждає на хронічні захворювання.

Чи будуть скасування переведення годинника?

У 2019 році Європарламент проголосував за те, щоб припинити практику сезонного переведення годинників з 2021 року. Кожна країна-член ЄС мала вирішити, за яким часом жити: зимовим чи літнім. Проте на практиці ці зміни досі не втілені через необхідність узгодження між державами.

На сьогодні остаточного рішення немає. Тому поки що дваразовий перехід часу залишається дійсністю для мешканців Польщі та інших європейських країн.

Як легше адаптуватися

Щоб мінімізувати наслідки для здоров’я, фахівці радять:

– За кілька днів до переведення годинника поступово лягати спати на 15–20 хвилин раніше
– Уникати кофеїну та важкої їжі перед сном
– Проводити більше часу на денному світлі
– Бути уважними за кермом, особливо у перші дні після переходу часу

На завершення

Хоча переведення годинників офіційно відбувається в ніч на неділю, багато хто відчуває його наслідки ще кілька днів. Поки система діє, залишається тільки підлаштовуватися та намагатися проходити цей період максимально комфортно. І хоч у неділю поспати доведеться менше, у нас буде більше світлого часу після роботи — можливо, це шанс провести вечір на свіжому повітрі чи зайнятися фізичною активністю, на яку не вистачало часу.

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу!

Отримуйте найсвіжіші новини, корисні поради та ексклюзивні пропозиції для українців у Польщі прямо у вашому смартфоні.

Підписатися на Telegram