У Вашингтоні та онлайн: коаліція союзників обговорює довгострокову підтримку України

2 травня 2025 року о 15:00 відбулася відеоконференція «коаліції охочих» — міжнародної групи з 33 країн, які координують підтримку України на тлі продовження російської агресії. Тим часом у Білому домі президент США Дональд Трамп зустрівся з Володимиром Зеленським та лідерами провідних європейських держав для перемовин щодо безпекових гарантій і стратегічного партнерства.

Що таке «коаліція охочих» і чому вона важлива

Так звану «коаліцію охочих» було створено 2 березня 2025 року за ініціативою прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. Об’єднання включає 33 країни, зокрема більшість членів ЄС, НАТО, а також партнерів з Азії, Океанії та Південної Америки. Мета — вироблення скоординованої, довгострокової підтримки для України у трьох ключових напрямках: військова допомога, відновлення інфраструктури та економічна стабілізація.

Сьогоднішню онлайн-зустріч, яка відбулася в закритому форматі, Польща представляла віце-прем’єр-міністр і міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Як повідомило МЗС Польщі, на зустрічі обговорювалися нові пакети військової допомоги, довгострокове фінансування енергетичної інфраструктури України та координація політики санкцій щодо Росії у зв’язку з останньою ескалацією на східному фронті.

Координація військової допомоги

Ключовою темою обговорень стала координація нових траншів військової допомоги. Великобританія запропонувала новий пакет, що включає додаткові системи ППО та бронетехніку, а Естонія та Канада ініціювали союз з постачань дронів та боєприпасів. Данія, як стало відомо з джерел, передасть Україні п’ять нових артилерійських установок Caesar у рамках консорціуму, запущеного ще у квітні.

Відновлення та енергетика

Інший фокус — відновлення критичної інфраструктури після масованих російських атак на українську енергосистему у квітні 2025 року. Зокрема Німеччина та Нідерланди заявили про створення спільного фонду для модернізації українських ТЕС та ВЕС в обсязі до 1,5 млрд євро. Словаччина та Чехія запропонували спеціальну програму для ремонту електричних підстанцій та будівництва підземних систем зберігання енергії.

Вашингтон: друга ось сьогоднішньої дипломатії

Паралельно з відеоконференцією у Вашингтоні американський президент Дональд Трамп офіційно прийняв Володимира Зеленського. До зустрічі долучилися президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні, президент Фінляндії Александер Стубб та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Переговори мали на меті поглибити трансатлантичну координацію політики щодо України та узгодити безпекові гарантії для Києва на період до 2030 року.

Джерела з адміністрації Білого дому повідомляють, що обговорювалося питання про створення механізму «безпекової рамки» — схеми, яка дозволить оперативно надавати Україні підтримку у разі нових загроз. «Це буде щось на зразок розширеної Статті 5 для України, але без юридичних обов’язків. Ідеться про політичну обіцянку широкої дії від наших союзників», — зазначив один з американських посадовців, якого цитує агенція Reuters.

Контекст: перемовини з Путіним напередодні

Зустріч Трампа із Зеленським відбулася лише через три дні після розмови президента США з Володимиром Путіним на Алясці. Деталі цієї розмови залишаються конфіденційними, однак наближені до Кремля джерела стверджують, що Трамп чинив тиск на Путіна щодо необхідності знизити інтенсивність бойових дій та розпочати широкі перемовини.

Водночас у Києві стримано оцінюють можливість «новацій з Москви». «Ми цінуємо дипломатичні спроби, але наша позиція незмінна: суверенітет, територіальна цілісність, євроатлантична інтеграція. Перемовини без України — не ведуть до миру», — заявив керівник Офісу президента Андрій Єрмак під час брифінгу 2 травня.

Подальші кроки коаліції охочих

Наступна зустріч «коаліції охочих» запланована на кінець травня 2025 року у форматі міністерської конференції в Лондоні. Очікується, що до того часу буде погоджено операційний план допомоги Україні на друге півріччя. За повідомленнями з Лондона, серед пріоритетів — розгортання Програми стабілізації енергосистеми України та запуск трастового фонду з підтримки малого бізнесу у звільнених районах.

Оцінка експертів

Провідний експерт німецького фонду SWP Матіас фон Гайн зазначає: «Формат коаліції охочих довів свою ефективність, особливо тоді, коли інституційна модель НАТО або ЄС не завжди може оперативно реагувати. Проте різноспрямованість членів коаліції вимагає постійного діалогу й перегляду підходів».

Зі свого боку, українські аналітики наголошують на важливості синхронізації з внутрішніми проєктами. «Допомога з-за кордону є критичною, але її ефективність залежить від здатності України швидко впроваджувати системні зміни в економіці та енергетиці», — вважає Ілля Несходович, директор аналітичного центру CASE Україна.

Перспективи: єдність як фактор стримування

2025 рік стає роком нового переосмислення єдності західного світу у протистоянні російській агресії. Формати як «коаліція охочих» доводять: бажання підтримати Україну стало реальним стратегічним курсом. Однак майбутнє залежить від здатності зберігати цю єдність попри внутрішньополітичні зміни в окремих країнах, особливо в контексті наближення виборів у США та деяких країнах ЄС.

Про точні результати сьогоднішніх переговорів учасники повідомлять згодом, однак факт їх проведення вказує на чинність глобального інтересу до стабільності України — як фундаментального елементу безпеки в Європі та світі.