За результатами опитування United Surveys, проведеного у квітні 2025 року, 29% поляків вважають Рафала Тшасковського найбільш гідним кандидатом у прем’єр-міністри у 2027 році. Діючий прем’єр-міністр Дональд Туск посідає друге місце з підтримкою 18,4%, а Роберт Бєдронь отримав 7,6% голосів. У статті детально аналізуються причини таких тенденцій, очікування виборців та політична ситуація в Польщі на початку 2025 року.

Політичний ландшафт Польщі на початку 2025 року

На початку 2025 року Польща опинилася в перехідному періоді після активного 2024 року, позначеного виборами до Європарламенту, протестами фермерів та дебатами щодо реформ у судочинстві. Урядова коаліція на чолі з Дональдом Туском (Громадянська платформа) продовжує реалізовувати ряд важливих програм, зокрема відновлення добрих дипломатичних стосунків з ЄС та збільшення оборонного бюджету на тлі російської агресії в Україні. Однак, соціологічні дослідження демонструють зменшення довіри до чинного уряду, особливо серед молоді.

Рафал Тшасковський: популярний мер, потенційний прем’єр

Рафал Тшасковський, мер Варшави з 2018 року та кандидат у президенти від опозиції у 2020 році, очолює рейтинг потенційних прем’єрів 2027 року. За даними свіжого опитування United Surveys для Wirtualna Polska (квітень 2025), 29% респондентів вважають його найкращим варіантом для посади глави уряду.

Аналітики вважають, що популярність Тшасковського є результатом його успішного керівництва у Варшаві, де реалізовано численні інфраструктурні проєкти, зокрема нові лінії метро та «зелені коридори». Його також називають «більше центристом», ніж ідеологічним політиком, що робить його привабливим для ширшої аудиторії.

Цитата експерта:

«Тшасковський виграє на фоні поміркованості. Він не викликає агресії у виборців з протилежного табору», — відзначає політичний аналітик Бартош Вишневський з Інституту суспільних питань у Кракові.

Дональд Туск: досвідчений, проте втомлює

Другу позицію в рейтингу займає чинний прем’єр Дональд Туск — 18,4% польських виборців хотіли б бачити його на посаді і в 2027 році. Після повернення на політичну арену Польщі у 2021-2022 роках і перемоги в парламентських виборах 2023 року він об’єднав коаліцію демократичних партій для боротьби з правою опозицією.

Проте в 2025 році з’являються ознаки політичної втоми. Частина виборців сприймає Туска як політика минулого, що не здатен запропонувати нові рішення в умовах глобальних викликів. Крім того, незадоволення викликає повільне впровадження обіцяних реформ — зокрема в системі юстиції та в охороні здоров’я.

Роберт Бєдронь: енергія лівого крила

Роберт Бєдронь, євродепутат від партії «Ліві» (Lewica), отримав 7,6% підтримки в опитуванні. Він залишається одним із провідних представників соціал-демократичного крила в польській політиці, послідовно просуваючи права ЛГБТК+ спільноти, рівність перед законом і реформу праці.

У 2025 році Бєдронь активно залучений до кампаній у контексті соціальної справедливості. Проте його підтримка залишається сегментованою переважно серед молоді та великих міст. Як вважають аналітики, його потенціал залежить від того, чи зможе лівиця об’єднатися навколо спільного кандидата ближче до 2027 року.

Значна частка поляків не визначилася

Близько 22% респондентів усього опитування не змогли відповісти або сказали, що «не бачать відповідної кандидатури». Цей показник свідчить про політичну невизначеність та потребу в нових, нестандартних політичних проектах.

Цей сегмент виборців часто складається з молодих людей, які не довіряють традиційним політичним елітам. Згідно з дослідженням Центру громадської думки (CBOS, березень 2025), 48% поляків віком 18–29 років вважають, що політичні партії «не представляють їхніх інтересів».

Можливий сценарій: нові обличчя чи повторення знайомого

З наближенням парламентських виборів 2027 року питання лідерства в Польщі вже стає центральною темою для політичних партій. З огляду на соціологічні дані за 2025 рік, найбільш перспективним виглядає сценарій, у якому кандидати центризму, як-от Тшасковський, здобувають перевагу над традиційними фігурами польського політикуму.

Водночас не можна виключати появу нових облич — подібно до того, як у Франції успіх Еммануеля Макрона 2017 року став несподіванкою для ринків і європейських союзників. У Польщі така фігура теоретично могла б виникнути на стику прогресивних незалежних середовищ та підприємницьких ініціатив.

Висновок

Польська політична сцена у 2025 році демонструє прагнення змін, але поки що проявляється це більше у симпатіях, ніж у чітких планах. Рафал Тшасковський лідирує як потенційний прем’єр, з високою підтримкою серед мешканців великих міст та молоді. Дональд Туск залишається ключовим гравцем, але його підтримка знижується. Ліві сили, зокрема Роберт Бєдронь, ще не досягли критичної маси. Очевидно, що до 2027 року польська політика може суттєво змінитися, і остаточний вибір залежатиме як від конкретних осіб, так і від успіхів або поразок нинішнього уряду.