Колумбійці витісняють українців з ринку праці в Польщі

Останнім часом на польському ринку праці спостерігається помітна структурна зміна: все більше іноземців – зокрема з Колумбії – працевлаштовуються в Польщі, витісняючи при цьому традиційно найчисленнішу групу трудових мігрантів — українців. За даними Головного статистичного управління Польщі (GUS) та Управління соціального страхування (ZUS), кількість колумбійців у країні зростає надзвичайно швидко, водночас як частка українців поступово зменшується.

Колумбійців стало у тричі більше за два роки

У 2015 році у Польщі працювало лише 108 громадян Колумбії. Але за останні кілька років ситуація кардинально змінилася. Станом на 2024 рік у Польщі офіційно працює понад 16 000 колумбійців. Це означає, що їх кількість зросла втричі лише за два роки. Така динаміка зростання свідчить про посилення тенденції залучення працівників з Латинської Америки, особливо на тлі поступового зниження присутності українців у трудових секторах Польщі.

Зменшення частки українців на польському ринку праці

У попередні роки українці залишались провідною групою серед іноземних працівників у Польщі. Вони забезпечували основну частину незамінної робочої сили в таких галузях, як будівництво, логістика, сільське господарство, обслуговування та виробництво. Однак, згідно з даними GUS, частка українських працівників у загальній структурі іноземців у трудових ресурсах Польщі скоротилась з 73,3% у січні 2022 року до 67,2% у вересні 2024 року. Це свідчить про структурні зміни, а не про тимчасову флуктуацію.

Чому поляки залучають колумбійців?

Основними напрямами зайнятості колумбійських працівників є сектори, які характеризуються високим попитом на дешеву та гнучку робочу силу. Серед них: агентства тимчасового працевлаштування, клінінгові компанії, робота на пакувальних лініях, а також туристичні послуги. Найбільша кількість колумбійців (3137 осіб) працює у Мазовецькому воєводстві – економічно найрозвиненішому регіоні Польщі. Найменше — у Вармінсько-Мазурському воєводстві (75 осіб).

Причинами активного залучення саме колумбійців можуть бути кілька факторів: геополітична стабільність країни походження, позитивні відгуки від першої хвилі мігрантів, підтримка з боку кадрових агентств, що спеціалізуються на середньо- і висококваліфікованому імпорті працівників з-за океану. Крім того, польські компанії дедалі частіше відчувають дефіцит кадрів навіть на фоні доступності української робочої сили, зважаючи на повернення частини працівників в Україну через війну або переїзд їх до Західної Європи.

Частка іноземців у ринку праці Польщі зростає

Зараз іноземці становлять 7,3% всіх застрахованих працівників у Польщі. За результатами аналізу, проведеного Польським економічним інститутом, майже третина компаній застосовує іноземну робочу силу. Йдеться переважно про середні та великі підприємства у будівельному, промисловому та транспортно-логістичному секторах. У цій ситуації попит на працівників із нових країн – таких як Колумбія, Індія чи Філіппіни – зумовлений необхідністю підтримати стабільний розвиток бізнесу в умовах конкуренції та нестачі місцевих кадрів.

Тенденція має підстави стати довгостроковою

На думку ряду експертів, збільшення чисельності колумбійських працівників на польському ринку не є тимчасовим явищем. Воно, швидше за все, вказує на довгострокове переорієнтування польського ринку праці на ширший спектр трудових мігрантів з країн, які раніше не мали значної присутності в Польщі. Географічна і культурна віддаленість перестала бути бар’єром, особливо за умови зростаючої участі агентств, що беруть на себе логістику, бюрократію та адаптацію працівників.

Що це означає для українців?

Польща залишається ключовим напрямком трудової міграції для українців. Проте дедалі вищий попит на робочу силу з інших країн, таких як Колумбія, створює конкуренцію, до якої українці раніше не були готові. У перспективі це може вимагати від них підвищення кваліфікації, швидшої адаптації та переходу у сфери, де конкурентоспроможність зберігатиметься довше.

Українські працівники все ще мають сильні позиції завдяки мовній близькості, наявному досвіду та культурній інтеграції. Проте, щоб зберегти провідну роль, необхідно реагувати на нові виклики та зміну обставин на ринку праці Польщі.