У Польщі затримали колумбійця, який за наказом російської розвідки підпалював склади: йому загрожує довічне ув’язнення

Агентство внутрішньої безпеки Польщі (ABW) затримало 27-річного громадянина Колумбії, підозрюваного у скоєнні двох підпалів у місті Радом у 2024 році. За даними польських спецслужб, чоловік діяв на замовлення російської розвідки. Крім того, він уже був засуджений у Чехії за аналогічні дії, здійснені на користь тієї ж розвідувальної структури. Розслідування ведеться в рамках міжнародної слідчої групи за участі ЄС.

Колумбієць діяв за вказівками російських спецслужб

За офіційною інформацією, оприлюдненою речником міністра-координатора спецслужб Польщі Яцеком Добжинським, 27-річного колумбійця звинувачують у підпалі двох будівельних складів у Радомі (Мазовецьке воєводство) 23 та 30 травня 2024 року. Слідство встановило, що злочинець діяв за інструкціями, отриманими від російського куратора через канал у месенджері Telegram.

Зловмисник був забезпечений методичними вказівками щодо мети атак, способів здійснення і прихованого пересування, зокрема, інструкцією з виготовлення коктейлів Молотова та використанням транспортного засобу, щоб уникнути ідентифікації. Отримані від російських агентів фото і відео з місць підпалу пізніше використовувалися в російськомовних пропагандистських ЗМІ – для підтримки наративу про «хаос» та «нестабільність» у країнах ЄС.

Системна вербовка в Латинській Америці

Як повідомляє ABW, російські спецслужби за останні роки створили цільові вербувальні мережі через Telegram-канали та інші засоби комунікації, орієнтовані на осіб з латиноамериканських країн, зокрема Колумбії, Венесуели та Перу. Потенційні виконавці мали військовий або бойовий досвід, і їм пропонували фінансову винагороду за виконання диверсійних завдань на території країн Європейського Союзу.

Операції включали підпали критичної інфраструктури, збору даних про об’єкти логістики та зйомку візуальних доказів шкоди. Замовники – представники російських спецслужб – використовували їх для створення фейкових новин, спрямованих на дискредитацію західних партнерів, посилення напруги в суспільстві та відволікання уваги від воєнних злочинів Росії в Україні.

Зв’язок із подіями у Чехії

Раніше, у червні 2025 року, цього ж колумбійця засудив суд у Празі до восьми років позбавлення волі за підпал автобусного депо у чеській столиці та підготовку до атаки на один з торгових центрів. Як підтвердив прем’єр-міністр Чехії Петер Фіала, учасники диверсійної мережі діяли у співпраці з Головним управлінням Генштабу Збройних сил Російської Федерації (ГРУ).

Після оголошення вироку злочинця екстрадували до Польщі – згідно з Європейським ордером на арешт – для продовження кримінального провадження у зв’язку з інцидентами в Радомі. Польська прокуратура вже висунула йому обвинувачення у терористичній діяльності; максимальне передбачене покарання – довічне ув’язнення.

Євроюст координує міжнародну слідчу групу

Розслідування підпалів здійснюється в рамках Спільної слідчої групи (Joint Investigation Team – JIT), створеної за підтримки агентства Євроюст. До JIT увійшли правоохоронні структури Польщі, Чеської Республіки, Румунії та Литви. Основна мета – координація дій з виявлення та демонтажу терористичних осередків, нав’язаних або підтриманих Росією в Європі.

За словами представника Євроюсту Стефані Бауман, ця справа є прикладом гібридної війни, у якій держава-агресор поширює свій вплив за допомогою іноземних виконавців, компенсації яким становлять лише частину справжнього рахунку за безпеку європейських країн. «Йдеться не лише про правопорушення, а про системну загрозу для безпеки громадян ЄС та інституцій», – наголосила вона.

Увага до участі громадян третіх країн у диверсіях

У зв’язку з розкриттям схеми російської вербовки, європейські країни активізували контррозвідувальну діяльність щодо фіксації активності іноземців з бойовим досвідом, які прибувають у країни Шенгенської зони під виглядом туристів або трудових мігрантів. Польща вже запровадила додаткові механізми перевірки іноземців з регіонів підвищеного ризику. Міністр внутрішніх справ Маріуш Камінський підкреслив, що йдеться не про політичну ізоляцію латиноамериканських країн, а про превентивні заходи, необхідні на тлі зростаючої активності ГРУ та інших російських спецслужб.

Водночас експерти наголошують, що боротьба з цими операціями вимагає не лише співпраці спецслужб, а й цифрової стійкості — зокрема, протидії вербувальним платформам у Telegram, які досі залишаються базовим інструментом комунікації російських агентур.

Реакція країн ЄС та висновки для безпеки

Викриття міжнародної мережі диверсантів підтримує вимогу низки країн ЄС про посилення санкцій проти організацій, афілійованих з російськими спецслужбами. Литва, Польща й Естонія вимагають від ЄС внесення до чорного списку фізичних та юридичних осіб, які займаються рекрутингом виконавців для диверсій у країнах блоку.

Крім того, польські правоохоронці звертаються до громадськості з проханням інформувати про підозрілі дії біля військових, будівельних чи транспортних об’єктів. Як зазначає Яцек Добжинський, у запобіганні гібридним атакам ключову роль відіграє і громадська свідомість: «Ці інциденти наочно демонструють, що війна не завжди має фронт. Вона іноді починається з пожежі на складі».