Польща розкритикувала заяву Ангели Меркель про нібито зрив переговорів із Путіним через Східну Європу

Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель викликала обурення у Польщі своїм інтерв’ю для угорського медіа Partizán, де заявила, що Польща і Балтійські країни завадили їй вести переговори з Володимиром Путіним та Еммануелем Макроном перед початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Польські політики, зокрема колишній прем’єр-міністр Дональд Туск, назвали ці слова “небезпечними і викривленими”, наголошуючи, що Варшава діяла в інтересах міжнародної безпеки й у підтримку України.

Контроверсійна заява Меркель: суть і контекст

У нещодавньому інтерв’ю, опублікованому угорським незалежним каналом Partizán у травні 2025 року, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що спроби налагодити прямий діалог з Володимиром Путіним за участі Франції були нібито зірвані через опір з боку країн Східної Європи. За її словами, Польща та Балтійські держави не дозволили реалізувати цю ініціативу напередодні лютого 2022 року.

«Я знайшла підтримку у Франції, але країни Східної Європи — особливо Польща і Балти — заблокували цю можливість. Вони не довіряли Росії і не хотіли жодних переговорів», — заявила Меркель в інтерв’ю.

Реакція польських політиків: «несправедливе перекладання відповідальності»

Політики у Варшаві відреагували критично та емоційно. Колишній прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у дописі на платформі X (колишній Twitter) наголосив, що Меркель свідомо ігнорує власну політичну відповідальність за роки пом’якшеної політики щодо Кремля.

«Це відверта спроба зняти з себе відповідальність за провал у стримуванні російської агресії. Польща завжди виступала за дипломатичні зусилля, але не у форматі, який нехтував би безпековими інтересами України та ЄС», — написав Туск 29 травня 2025 року.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у коментарі медіа Onet.pl додав, що формат провідних країн ЄС не передбачав виключення з бачення безпеки інших держав-членів: «Єдність Європейського Союзу полягала якраз у тому, що рішень щодо Росії не приймали без залучення всіх партнерів. І у 2021–2022 роках саме Польща наполягала на твердих санкціях та обороні України, коли інші ще вагалися».

Позиція польських ЗМІ: історичні факти і колективні рішення ЄС

Провідні польські медіа, зокрема Gazeta Wyborcza та Rzeczpospolita, публікували матеріали про те, що ініціативи прямого діалогу з Москвою розглядалися на рівні Євросоюзу, але ніколи не були заблоковані одноосібно якоюсь країною. Рішення приймалися колегіально, і на самітах ЄС у 2021 році, де обговорювалися наслідки концентрації російських військ біля кордону з Україною, більшість підтримала жорстку лінію тиску через санкції.

«Це міф, що Меркель не змогла вести переговори через Польщу. Насправді вона вже тоді втрачала політичний вплив у ФРН, і її підхід до Росії критикували і в Берліні, і серед європейських партнерів», — відзначив у коментарі Rzeczpospolita історик і політолог Павел Коваль.

Дискусія про роль Центральної Європи у протидії Росії

Заяви Меркель викликали глибшу дискусію в європейських елітах щодо того, яку роль відігравали країни «нової Європи» — Польща, країни Балтії, Чехія, Словаччина — перед початком, а особливо після початку повномасштабної війни в Україні.

«Саме ці держави ще до 2022 року наполягали на тому, що Путін становить загрозу. Вони першими почали озброювати Україну, коли великі столиці Європи ще зважували, що робити», — заявила в коментарі Deutsche Welle Кароліна Вігура, політологиня Варшавського університету.

Наприклад, Польща була однією з перших країн, яка надала Україні танки, ППО та фінансову допомогу, про що підтверджують офіційні звіти МЗС Польщі за 2022–2024 роки. Водночас польські дипломати були одними з ініціаторів посилення санкцій на рівні Євросоюзу.

Меркель і її спадок: політика щодо Росії під критикою

Політична кар’єра Ангели Меркель після її відставки у грудні 2021 року неодноразово піддавалася критиці саме через її довготривалу підтримку енергетичних проєктів із Росією, включно з «Північним потоком-2». У Німеччині в 2024 та на початку 2025 року тривали парламентські слухання щодо політики колишніх урядів щодо РФ. У березні 2025 року депутат Бундестагу Нільс Шмідт заявив, що «Меркель була занадто наївною у сприйнятті Путіна як партнера».

Сама Меркель у низці інтерв’ю в 2022–2024 роках визнавала, що її політика щодо Росії «втратила ефективність», але не розцінювала її як помилку. Її нове інтерв’ю для Partizán, вперше оприлюднене 25 травня 2025 року, стало новим подразником у складних європейських дискусіях про відповідальність політичних лідерів за передумови війни.

Висновки і значення заяви

Заява Ангели Меркель сколихнула і суспільні, і політичні кола в Польщі, активізувавши дискусію про інституційне лідерство в Європі, довіру між партнерами та роль Центрально-Східної Європи у побудові європейської безпеки. Польські політики прямо заперечили її заяви і закликали до об’єктивного аналізу подій, аби уникнути підміни фактів і виправдання провальної політики умиротворення Кремля.

Цей випадок засвідчив, наскільки важливим є збереження історичної чесності під час оцінки передвоєнного періоду та політичних рішень, що передували найбільшому конфлікту в Європі з часів Другої світової війни.