У квітні 2025 року Національний банк Польщі знизив ключову процентну ставку до 4,75%, що стало першою змінною протягом останніх восьми місяців. Це рішення позитивно вплине на понад 2,5 мільйона поляків, які мають іпотечні кредити з плаваючою ставкою. Більшість із них можуть очікувати зменшення щомісячних платежів уже з травня.

Процентна ставка знижена: що саме змінилося

Національний банк Польщі (Narodowy Bank Polski, NBP) 10 квітня 2025 року ухвалив рішення знизити основну процентну ставку на 25 базисних пунктів — з 5,00% до 4,75%. Цей крок відбувся на тлі позитивної динаміки інфляції, яка в березні 2025 року впала до 3,2% у річному вимірі — найнижчого рівня з квітня 2021 року.

Голова NBP Адам Глапінський пояснив рішення наступним чином: “Ми бачимо помітне уповільнення інфляції і стабілізацію економічного зростання. Це дозволяє поступово пом’якшувати монетарну політику без ризику для фінансової стабільності країни.”

Хто виграє від зниження ставки

Найбільше зниження ставки орієнтовно відчують позичальники, які мають іпотечні кредити з плаваючими ставками, прив’язаними до WIBOR (Warsaw Interbank Offered Rate), або нові кредити, які прив’язані до WIRON (Warsaw Interest Rate Overnight).

За даними Польського банківського союзу (Związek Banków Polskich), у 2025 році близько 84% всіх іпотек у Польщі мають плаваючу ставку. Для середнього кредиту на 400 000 злотих терміном на 25 років місячна виплата може знизитися приблизно на 120–160 злотих залежно від банку та оновленого показника WIRON.

Економічне тло: чому настав час для зниження

Інфляція під контролем

У 2024 році інфляція в Польщі знизилася з пікових 16,6% (у 2022 році) до приблизно 5,3%, але залишалася вищою за таргет NBP. Протягом перших місяців 2025 року споживчі ціни зростали помірковано, що дозволило Центробанку ухвалити сміливіші рішення.

Зростання економіки

Польська економіка показала стійке відновлення: за даними Головного статистичного управління Польщі (GUS), у першому кварталі 2025 року ВВП зростав на 2,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Це свідчить про помірне, але стабільне економічне зростання при зменшенні інфляційного тиску.

Приклади з життя: як це виглядає на практиці

Ольга, мешканка Варшави, взяла іпотеку на 30 років у 2022 році на суму 450 000 злотих. Її щомісячні виплати зросли з приблизно 2 000 злотих до майже 3 100 злотих протягом кризового 2023 року через високі ставки. Тепер, зі зниженням базової ставки, її банк PKO BP уже анонсував перерахунок виплат: “З травня моя виплата зменшиться на 140 злотих. Ця тенденція вселяє надію,” — ділиться жінка.

Що далі? Прогнози на 2025 рік

Аналітики банку ING BSK та Santander прогнозують можливе подальше зниження ставок до 4,50% у другій половині 2025 року, якщо інфляція продовжить знижуватись і не з’являться зовнішні економічні шоки.

Однак деякі експерти наголошують на ризиках. “Занадто раннє або різке зниження ставки може створити тиск на злотий та знову активізувати інфляційні очікування”, — застерігає Марцін Мєльнік, економіст з Варшавського університету економіки (SGH).

Важливість фінансової обізнаності

На тлі змін у монетарній політиці позичальникам варто активно моніторити умови своїх кредитів. Зокрема, порівнювати пропозиції фіксованих і плаваючих ставок, а також звертати увагу на інструменти рефінансування або передачі кредиту до іншого банку.

Польські регулювальні органи в 2024 році запровадили нові вимоги до прозорості фінансових продуктів. У 2025 році тривають кампанії з фінансової освіти — зокрема, платформи як “Finanse dla Każdego” (Фінанси для кожного) щомісяця проводять онлайн-бесіди з фахівцями щодо управління борговим навантаженням.

Висновки: обережний оптимізм

Зниження процентної ставки — позитивна новина для багатьох польських родин, які знаходяться під тиском високих витрат на обслуговування іпотеки. Проте експерти закликають ставитися до змін із тверезим розрахунком. Вигоди від зниження будуть поступовими, ймовірно нетривалими, якщо економічні умови зміняться.

2025 рік може стати роком стабілізації для польського фінансового ринку. Утім, лише за умов обґрунтованої монетарної політики та високої фінансової свідомості громадян.

Джерела: NBP.pl, GUS.gov.pl, Santander.pl, ING.pl, Związek Banków Polskich, in-poland.com