Угода між Ізраїлем та ХАМАС підтверджена: план миру Дональда Трампа передбачає звільнення заручників та припинення вогню

У ніч з 8 на 9 жовтня 2025 року експрезидент США Дональд Трамп оголосив про досягнення попереднього мирного плану між Ізраїлем та ХАМАС. Сторони погодилися на багатофазову угоду, що передбачає звільнення заручників, припинення бойових дій та початок гуманітарного відновлення сектора Газа.

Мирний план у дії: перші кроки до деескалації

Згідно із заявою Дональда Трампа, яка з’явилася в ніч проти 9 жовтня 2025 року, Ізраїль і палестинський рух ХАМАС погодилися на 20-пунктовий мирний план. Документ передбачає негайне припинення бойових дій, часткове виведення ізраїльських військ до визначеної безпечної лінії та масштабний обмін заручниками й ув’язненими.

У межах першої фази угоди Ізраїль має звільнити 250 палестинських в’язнів, а також 1700 мешканців сектора Газа, заарештованих після початку війни 2023 року. У свою чергу, ХАМАС погодився на звільнення 47 ізраїльських заручників. Обмін має відбутися впродовж 78 годин із моменту набрання чинності угодою.

Реакція суспільства: емоції радості та полегшення

Уранці 9 жовтня по обидва боки конфлікту — в Ізраїлі та в палестинських територіях — лунали слова надії й полегшення. Родини очікують повернення своїх близьких або принаймні можливості гідно попрощатися з тими, кого втратили.

«Мій син повертається додому!» — зворушену реакцію мешканки Тель-Авіва передали ізраїльські журналісти. У Ґазі десятки родин вийшли на вулиці з портретами рідних, затриманих під час воєнних операцій.

Політична реакція та роль міжнародної спільноти

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу опублікував заяву в соціальній мережі X, у якій підкреслив: «З Божою допомогою ми повернемо додому всіх заручників». Представники ХАМАС, у свою чергу, висловили сподівання, що міжнародна спільнота підтримає виконання угоди, особливо з боку Ізраїлю.

«Наше головне очікування — гарантії з боку ООН та країн-спостерігачів щодо дотримання домовленостей», — йдеться у заяві прес-служби організації.

План у деталях: демілітаризація, відбудова та тимчасове управління Газою

Друга та третя фази мирного плану включають поступову демілітаризацію ХАМАСу, передачу цивільного управління в Газі тимчасовій палестинській адміністрації та початок масштабної післявоєнної реконструкції. Як зазначено у плані, відбудова має здійснюватися під наглядом міжнародної адміністрації, куди входитимуть представники ООН, ЄС, Єгипту та Катару.

Пресслужба Дональда Трампа оприлюднила перелік 20 пунктів плану, серед яких: забезпечення безпечного повернення внутрішньо переміщених осіб, перестановка військових підрозділів Ізраїлю з прикордонної смуги, відкриття гуманітарних коридорів та створення спільного безпекового штабу для моніторингу.

Коментарі експертів: складна, але реалістична перспектива

Аналітики Східного інституту в Варшаві назвали мирний план «непростим, але потенційно проривним рішенням». Як зазначає доктор Мікалай Ґжегож — фахівець з близькосхідних конфліктів: «Уперше з 2023 року ми бачимо реальну дорожню карту, схвалену обома сторонами одночасно. Проблемою буде реалізація документу, але старт уже є».

Представники правозахисної організації Human Rights Watch також висловили обережний оптимізм, наголошуючи на необхідності прозорого міжнародного контролю за дотриманням прав людини в ході реалізації угоди.

Контекст: кривава ескалація війни 2023–2025 років

Збройне протистояння між ХАМАСом і Ізраїлем відновилося у жовтні 2023 року після раптової атаки ХАМАСу на південні регіони Ізраїлю, внаслідок чого загинуло понад 1200 людей. У відповідь Ізраїль провів кілька масштабних військових операцій у секторі Газа, внаслідок чого загинули десятки тисяч палестинців, значна частина інфраструктури була знищена, а понад 1,5 мільйона людей стали вимушеними переселенцями (дані ООН, 2025).

Подальші кроки: відповідальність за виконання

На момент публікації цієї статті сторони готуються до фактичного початку виконання домовленостей. Представник ООН у справах Близького Сходу Тор Венесланд повідомив, що вже розгорнуто спостережну місію, яка зафіксує перші звільнення та переміщення військ.

«Ми не можемо дозволити чергового зриву. Ця угода — шанс для сотень тисяч постраждалих. Її потрібно підтримати не лише словами, а чіткими діями», — заявив Венесланд у Женеві.

Висновок: гріх і надія у регіоні без миру

Попри довгу історію відмов і розчарувань, нинішній мирний план залишається найбільш серйозною спробою врегулювання за останнє десятиріччя. Успішне втілення навіть першої фази стане сигналом для регіону, що дипломатія ще здатна змінити хід подій.

Європейський Союз, Ліга арабських держав та Сполучені Штати закликали обидві сторони утриматися від провокацій та зосередитися на мирному будівництві. Наступні 78 годин вирішальні для долі десятків заручників — і, можливо, для майбутнього усього регіону.