Президент Польщі Кароль Навроцький закликав до участі у ядерному розподілі та створення власних ядерних потужностей

У своїй першій визначній зовнішньополітичній заяві після обрання Кароль Навроцький, новий президент Польщі, виступив за участь країни у програмі ядерного розподілу НАТО та за розбудову власної ядерної інфраструктури. Заяву зроблено на тлі зростання загроз з боку Росії та поглиблення оборонного партнерства між Варшавою і Парижем у 2025 році.

Публічна заява президента: прагнення до ядерного потенціалу

30 квітня 2025 року у Варшаві президент Кароль Навроцький під час пресконференції з нагоди 100 днів свого перебування на посаді озвучив позицію, яка суттєво акцентує зовнішньополітичний вектор Польщі на найближчі роки. Зокрема, він наголосив:

«Як президент Республіки Польща, я вважаю, що Польща повинна брати участь у ядерному розподілі. Вона повинна мати власні ядерні, енергетичні, цивільні та військові потужності. Партнерство між Польщею та Францією саме на цьому і базується».

Ця заява вже спричинила активну реакцію серед експертів з питань безпеки, дипломатичних кіл та представників оборонного сектору НАТО.

Контекст: що таке ядерний розподіл у рамках НАТО

Ядерний розподіл (nuclear sharing) — це тривала практика в межах НАТО, яка дозволяє неядерним членам Альянсу брати участь у плануванні, підготовці та розміщенні ядерної зброї США на своїй території. На сьогодні американська ядерна зброя розміщена у п’яти європейських країнах: Бельгії, Німеччині, Італії, Нідерландах та Туреччині.

Польща раніше заявляла про свою готовність приєднатися до цієї програми. Однак досі рішення щодо розміщення ядерної зброї на польській території не було ухвалене. Тепер, із переходом влади до Кароля Навроцького, ця тема виходить на перший план оборонного планування країни.

Реакція експертів: безпековий сигнал чи дипломатичний тиск

Аналітики розділилися у трактуванні заяви польського керівника. Частина розглядає її як пряму відповідь на зростаючу загрозу з боку Росії, особливо з огляду на подальшу мілітаризацію Калінінградської області та регулярні навчання білорусько-російських сил біля східних кордонів Польщі у 2025 році.

«Це демонстрація серйозності намірів Польщі щодо гарантування стратегічної безпеки. Варшава фактично каже: ми хочемо брати участь у найвищому рівні колективної оборони НАТО», — зазначає доктор Павел Чаплінський, дослідник з Польського інституту міжнародних відносин (PISM).

Однак інші експерти вбачають в цьому політичну гру: «По суті, це сигнал до Вашингтона і Парижа про більш активну участь Польщі у спільній обороні. Але важливо розуміти, що рішення про участь у nuclear sharing приймають не односторонньо, а консенсусно на рівні НАТО», — коментує Еріка Сіммонс, аналітик Центру європейських досліджень у Брюсселі.

Французький фактор: стратегічне зближення

Окрему увагу в заяві Навроцького привертає згадка про Францію як партнера Польщі в питанні ядерних можливостей. Франція — одна з двох ядерних держав ЄС, що активно веде консультації в оборонному сегменті з партнерами з Центральної та Східної Європи після початку широкомасштабної агресії РФ проти України.

Після зустрічі президента Навроцького з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі 18 березня 2025 року відбулася спільна заява про зміцнення оборонного діалогу, включно з «обговоренням ролі ядерного стримування у гарантуванні європейської безпеки». У контексті цієї співпраці слова Навроцького сприймаються як спроба вивести польсько-французькі відносини на новий, стратегічно-глибинний рівень.

Американський фронт: підтримка і обережність

У відповідь на заяву президента Польщі пресслужба Міністерства оборони США 1 травня 2025 року заявила, що Сполучені Штати «поважають прагнення усіх членів Альянсу зміцнити захист за традиційними й сучасними засобами», але наголосили, що any changes to nuclear sharing policies require full NATO consensus and compliance with the Nuclear Non-Proliferation Treaty (NPT).

Водночас аналітики прогнозують, що враховуючи зростаючі напруження між Заходом і Росією, ймовірність розширення програми ядерного розподілу НАТО у 2025 році суттєво зростає. Польща розглядається як логічний кандидат на розміщення цієї зброї, зважаючи на її географічне положення та присутність американських військ на її території (зокрема, у місті Повідзь — базі, яку у 2024 році було модернізовано для прийому нових озброєнь).

Юридичні та технічні аспекти: що потрібно для участі

Формальна участь у ядерному розподілі НАТО вимагає не лише політичної волі, але й відповідної інфраструктури: аеродромів, систем зберігання та безпеки, а також спеціальної підготовки особового складу. За даними польського МО, з 2023 року тривають роботи з покращення можливостей зберігання зброї подвійного призначення, зокрема, в рамках інвестицій НАТО у Східній Європі.

Також експерти зазначають необхідність додаткового погодження з партнерами по Альянсу, зокрема, з Німеччиною та Бельгією, які мають багаторічний досвід участі у програмі nuclear sharing, та дотримання міжнародних зобов’язань відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).

Перспективи

Офіційні джерела у Варшаві не повідомляють про конкретну дорожню карту або терміни реалізації запропонованих ініціатив. Але з урахуванням геополітичної динаміки 2025 року, ймовірно, що Польща намагатиметься активізувати переговори в межах НАТО вже до саміту Альянсу, запланованого на липень у Вашингтоні.

Таким чином, заява президента Навроцького може стати початком нового етапу в ролі Польщі в євроатлантичній системі стримування — як політичного, так і військово-технічного рівня.