Польський ринок праці під загрозою змін: що відбудеться, якщо українські працівники поїдуть

У 2024 році в Польщі працювало близько 1,7 мільйона громадян України — це приблизно 4–5% усього працездатного населення країни. За офіційними даними, лише в мережі супермаркетів Biedronka в окремих секторах до 40% персоналу — українці. Водночас уряд Польщі запевняє, що економіка потенційно може адаптуватися до відтоку мігрантів завдяки внутрішнім резервам і трудовому імпорту з інших країн.

Український фактор на польському ринку праці

За інформацією Центрального статистичного бюро Польщі (GUS), протягом 2024 року на польському ринку праці офіційно перебувало приблизно 1,7 мільйона громадян України. Це означає, що майже кожен двадцятий працівник у країні має українське громадянство або походження. Основні сфери зайнятості — логістика, будівництво, сільське господарство, готельно-ресторанний бізнес та роздрібна торгівля.

Особливо високою є частка українських працівників у сфері торгівлі: у найбільших містах Польщі, таких як Варшава, Краків та Вроцлав, мережа супермаркетів Biedronka повідомляє про зайнятість громадян України на рівні 30–40% середнього персоналу на складах і касах. Подібна ситуація спостерігається і на логістичних складах компаній Allegro, InPost та Żabka, де українці відіграють особливо важливу роль у забезпеченні швидких поставок та обслуговування споживачів.

Низькооплачувані сектори залежать від мігрантів

У Міністерстві сім’ї та соціальної політики Польщі визнають, що українські трудові мігранти заповнюють переважно ті галузі, де поляки не бажають працювати через фізичні навантаження, низьку оплату праці та обмежені соціальні перспективи. Середня заробітна плата у секторах логістики, сільського господарства та роздрібної торгівлі хоч і зросла на 5–7% у 2023–2024 роках, однак не завжди достатньо, щоб заохотити місцевих жителів до зміни професії. Ще одним фактором є відсутність стабільного робочого графіку та незадовільні умови праці для поляків, особливо у селах та регіонах з високим рівнем безробіття.

Реакція польського уряду: переоцінки та альтернативи

У 2025 році Міністерство сім’ї та соціальної політики Польщі оприлюднило заяву, в якій застерегло від драматизації наслідків можливої втрати української робочої сили. Згідно з повідомленням, твердження, що Польща «зазнає краху без українців», є перебільшенням. Уряд підкреслює, що країна вже понад два десятиліття інвестує в інфраструктуру, автоматизацію та диверсифікацію економіки, а також підтримує відкриту міграційну політику щодо працівників з інших країн — зокрема, Білорусі, В’єтнаму, Філіппін та Індонезії.

За словами речника Міністерства праці Рафала Равінського, Польща має змогу адаптуватися до змін завдяки потенціалу внутрішнього резерву ринку праці, а також розвиткові програм професійної перекваліфікації: «Ми вже бачимо, як місцеві мешканці сіл та дрібних міст починають активніше шукати роботу. Частково це стимулюється інфляцією, частково — демографічними факторами».

Ризики дестабілізації та соціального напруження

Польський аналітичний центр Polityka Insight попереджає, що різкого відтоку українських працівників не слід чекати одномоментно, однак ризик втрати стабільності в низькокваліфікованих галузях є реальним. Експертка ринку праці Агнєшка Козловська зазначає: «Наразі українці відіграють непропорційно велику роль у ключових для щоденної інфраструктури секторах, таких як постачання, будівництво та обслуговування населення. Їх відсутність може негайно датися взнаки у вигляді затримок чи нестачі персоналу».

Водночас наративи про залежність Польщі від української робочої сили можуть підсилювати ксенофобію та викликати ворожість у суспільстві. Представник правозахисної організації Helsińska Fundacja Praw Człowieka Міхал Стефанський наголошує: «Часом ми спостерігаємо хвилі хейту проти українців у мережі після заяв окремих політиків чи медіа. Це небезпечно для соціальної згуртованості, адже більшість українців працюють легально і сплачують податки».

Що чекає Польщу у разі відтоку українців

Повний вихід українських працівників з польського ринку праці наразі виглядає малоймовірним, однак окремі тенденції вже свідчать про зростаючу міграцію до інших країн ЄС — зокрема до Німеччини. У 2025 році Федеральне агентство з праці Німеччини повідомило про збільшення кількості українських мігрантів на 12% порівняно з минулим роком, частина з яких переїхала саме з Польщі через вищі зарплати та легші умови возз’єднання родин.

Польща у відповідь активізує рекрутингові кампанії на Балканах та в Азії. У березні 2025 року міжурядовий комітет підписав угоди про трудову співпрацю з Індонезією та Філіппінами, розраховуючи залучити протягом року до 150 тисяч нових працівників у сектори з дефіцитом кадрів.

Баланс між стратегією та соціальною відповідальністю

Експерти закликають утримуватися від емоційних заяв і вести публічну дискусію на основі фактів. За словами професора економіки Варшавського університету Томаша Ґєвандовського, виклики, пов’язані з міграцією, мають вирішуватися через професійний діалог та структурні реформи: «У вирішенні проблеми задіяні три рівні — економічний, соціальний та демографічний. Польща має враховувати всі шляхом демократичного процесу».

Таким чином, польський ринок праці опинився перед завданням адаптації до викликів часу: зростаючої міграційної мобільності, змін у стосунках з мігрантами та необхідності збалансованої політики щодо внутрішнього резерву робочої сили. Вирішення цих питань вимагатиме як ефективного урядового втручання, так і точної оцінки реального внеску українських працівників у польську економіку.