Українка з Криму Кіра Сухобойченко номінована на звання «Варшав’янка року 2025» — проти неї спалахнула хвиля ксенофобії

Після номінації активістки Кіри Сухобойченко в Польщі розгорілася дискусія про рівність, ідентичність та роль мігрантів у суспільному житті Варшави. Міська рада засудила мову ворожнечі, що з’явилася на тлі цьогорічного плебісциту.

Хто така Кіра Сухобойченко і чому її номінували

18-річна Кіра Сухобойченко — українська громадська активістка, яка народилася в Криму, а з 2014 року живе у Польщі. Вісім років тому її родина переїхала до Варшави після анексії півострова. За цей час Кіра стала не лише частиною польського суспільства, а й його активною діячкою. Вона реалізувала низку соціальних проєктів, зокрема створила фонд «Літаючі наплічники» (Latające Plecaki), який підтримує дітей, що постраждали від війни, та Центр інтеграції українців і поляків у Варшаві.

Саме завдяки цим ініціативам Кіра Сухобойченко була номінована на звання «Варшав’янка року 2025» — щорічну нагороду міської ради, яка вручається жінкам, що позитивно впливають на життя столиці. Правила конкурсу не вимагають польського походження чи місця народження у Варшаві — головною умовою є активна громадянська позиція і внесок у розвиток міста.

Хвиля ворожнечі в інтернеті

Оголошення номінації Кіри Сухобойченко у квітні 2025 року стало каталізатором палкої публічної дискусії. Офіційна сторінка плебісциту у Facebook та інші міські платформи отримали понад п’ять тисяч коментарів, значна частина яких мала ксенофобський характер. Серед них – звинувачення у «захопленні» міських ініціатив українцями, а також заклики обмежити номінації лише громадянками Польщі польського походження.

Депутатка міської ради Варшави Зофія Смелка-Лещинська звернулася із депутатським запитом до мера міста Рафала Тшасковського. Вона зазначила, що адміністрація не забезпечила належну модерацію онлайн-дискусій та дозволила інтернет-користувачам безкарно поширювати мову ворожнечі.

Офіційна реакція варшавської влади

У відповідь на зростання ненависницьких висловлювань Управління міського діалогу Варшави опублікувало заяву, в якій засудило ксенофобські коментарі й наголосило: номінація Кіри відповідає цілям конкурсу та є важливою для підтримки принципів рівноправності та відкритості міста.

«Варшава — це місто для всіх. Плебісцит відзначає заслуги жінок, а не їхню етнічну приналежність чи громадянство», — ідеться в заяві, оприлюдненій 25 квітня 2025 року на офіційному порталі міста.

Мер Рафал Тшасковський, коментуючи ситуацію для газети Gazeta Wyborcza, підкреслив, що Варшава залишається містом, відкритим для різних культур, і такі обговорення в інтернеті мають викликати не страх, а ще більшу увагу до потреб інтеграції:

«Мова ворожнечі в соціальних мережах не може переважати над цінностями нашого міста: повагою, солідарністю й відкритістю. Номінація Кіри – це підтвердження важливої ролі молоді, в тому числі мігрантів, у житті Варшави». — Рафал Тшасковський.

Реакція української та польської громадськості

Польські правозахисні та антидискримінаційні організації, серед яких Ośrodek Monitorowania Zachowań Rasistowskich i Ksenofobicznych, висловили публічну підтримку Кіри Сухобойченко та закликали владу активно реагувати на прояви ненависті в публічному просторі. Українська громада у Варшаві провела низку підтримувальних акцій у соціальних мережах, зокрема флешмоб KiraToTeżWarszawianka — «Кіра теж варшав’янка».

За словами sociologist Moniki Strużewskiej з Варшавського університету, ситуація навколо плебісциту свідчить про глибші соціальні зміни:

«Номінація Сухобойченко викликає алергічну реакцію саме тому, що ставить під сумнів застаріле визначення національної ідентичності. Вона — приклад нової польської реальності, в якій інклюзія мусить стати нормою, а не винятком».

Проблематика інтеграції та політичний контекст

Згідно з дослідженням, оприлюдненим у березні 2025 року польським Центром соціологічних досліджень CBOS, 68% польських громадян висловлюють позитивне ставлення до українців. Водночас, майже 40% респондентів занепокоєні «надмірним впливом» мігрантів на публічний дискурс. Це вказує на амбівалентність польського суспільства: з одного боку – солідарність, з іншого – зростаюча напруженість у контексті війни та економіки.

Політологи пов’язують сплеск ксенофобії також із підготовкою до парламентських виборів у Польщі, які заплановані на осінь 2025 року. Теми національної ідентичності, міграції та інтеграції активно використовуються правими політичними силами для мобілізації електорату.

Що далі

Попри хвилю негативу, Кіра Сухобойченко подякувала за підтримку і заявила, що сприймає номінацію як доказ того, що «варшав’янкою можна стати завдяки діям, а не лише народженню». У розмові зі ЗМІ вона наголосила, що продовжить свою роботу у сфері освіти, соціальної підтримки та міжкультурного діалогу.

Фінальне голосування за «Варшав’янку року 2025» триватиме до середини травня, а переможницю буде оголошено на спеціальній церемонії 31 травня в Ратуші. Міська влада пообіцяла забезпечити професійну модерацію офіційних майданчиків та захист усіх учасниць від дискримінації.

Висновок

Інцидент довкола кандидатури Кіри Сухобойченко оголив не лише виклики, пов’язані з інтеграцією українців у польське суспільство, а й глибші питання національної ідентичності у Європі 2025 року. Ситуація у Варшаві — це тест на зрілість демократії, її здатність гарантувати рівні права всім мешканцям, незалежно від походження.