У 2025 році в польських школах навчається на 40% менше українських дітей, ніж у 2023-2024 навчальному році. Польські освітяни та експерти з міграції попереджають: така динаміка може бути наслідком як повернення частини родин в Україну, так і переривання навчального процесу через соціальні та економічні труднощі.

Невтішна статистика: кількість українських школярів у Польщі різко скоротилась

У 2025 році Міносвіти Польщі зафіксувало суттєве зменшення кількості учнів з України в державних та муніципальних освітніх закладах. Станом на квітень 2025 року польські школи відвідують близько 110 тисяч дітей-біженців з України — це майже на 40% менше, ніж у попередньому навчальному році, коли їх було понад 180 тисяч.

Ситуацію вже прокоментували представники польського освітянського середовища. За словами Бартоша Новакевича, члена ради Асоціації директорів польських шкіл, “навіть у великих містах, таких як Варшава, Вроцлав та Краків, ми спостерігаємо стабільне зменшення кількості українських учнів, що приходять на навчання з нового семестру”.

Причини зменшення: повернення, переїзди та виклик адаптації

Експерти називають кілька ключових чинників, які могли спричинити таке зниження:

1. Повернення родин в Україну

За даними українського прикордонного відомства, за січень—березень 2025 року до України з території ЄС повернулося понад 260 тисяч осіб, серед яких значна частина — сім’ї з дітьми. Частина цих родин вже інтегрувалася в польське суспільство, але в умовах стабілізації ситуації на заході України вирішила повернутися додому.

Анна Біжан, координаторка освітніх програм ГО “Наш вибір” у Варшаві, зазначає: “Після двох років життя в Польщі українські сім’ї почали активніше розмірковувати про майбутнє. Багато хто не бачить перспектив довгострокового перебування за кордоном — дитині потрібно вчитися рідною мовою, а батьки шукають роботу в Україні”.

2. Міграція до інших країн

Частина українських біженців, розчарованих умовами життя або соціальними обмеженнями у Польщі, переїжджає до Західної Європи — зокрема до Німеччини, Нідерландів та Італії. За даними Агентства ЄС з питань притулку, станом на лютий 2025 року, понад 70 тисяч українців, зареєстрованих у Польщі, подали заявки на тимчасовий захист у інших країнах ЄС протягом попередніх 12 місяців.

3. Труднощі інтеграції та мови

Батьки часто повідомляють, що польська шкільна система має обмежені можливості щодо підтримки дітей, які не розмовляють польською. У великих містах існують курси адаптації, проте за межами мегаполісів мовна проблема залишається суттєвим бар’єром.

Оксана С., мати трьох дітей з Тернополя, яка проживає у місті Ополє, ділиться: “У школі старший син буквально ‘провисає’ — у нього проблеми з мовкою, а допомоги практично немає. У результаті ми вирішили перевести його на дистанційне навчання в українській школі, і плануємо повернення додому”.

Наслідки для польської освіти

Для польських навчальних закладів зниження кількості українських учнів має двоякий ефект. З одного боку, менше учнів полегшує навантаження на педагогів, особливо у переповнених школах Варшави чи Лодзі. З іншого — держава втрачає частину інтенсивних інвестицій в інтеграційні програми.

Наприклад, у 2022–2024 роках польський уряд виділив понад 500 мільйонів злотих на адаптацію шкільної системи до потреб біженців. У 2023 році в рамках програми “Ukraina+Edu” було створено понад 800 додаткових посад вчителів підтримки, переважно з українською мовою. Зі зменшенням учнів з України частина цих ресурсів втрачає актуальність, зазначають чиновники Міністерства освіти.

Попередження експертів: виклик не зник, змінились лише цифри

Попри зовнішнє зменшення навантаження, експерти не радять сприймати ситуацію як завершення інтеграційної потреби. Олена Гаєвська, аналітик варшавського Центру міграційних досліджень SGH, підкреслює: “Ті українські діти, які залишилися в Польщі, часто стикаються із ще більшими психологічними та академічними викликами через ізоляцію. І ці діти потребують більшої підтримки, а не меншої”.

На думку гданського освітнього експерта Марцина Лещинського, потрібне створення сталих двомовних програм або хоча б розширення можливостей для навчання українською мовою в окремих дисциплінах — особливо в молодшій школі.

Перспективи: що далі?

Очевидно, що ситуація залишається динамічною. Продовження війни в Україні, зміни у політиці ЄС стосовно біженців, а також зміни в українській та польській системах освіти безпосередньо впливатимуть на рішення родин щодо майбутнього навчання дітей.

Польська омбудсмен з прав дитини, Моніка Гурська, закликала Міністерство освіти вже навесні 2025 року розпочати широке громадське обговорення стратегії інтеграції для учнів з-за кордону — не лише з України, але й з інших держав, які з кожним роком становлять дедалі більшу частину шкільної спільноти Польщі.

Висновки

Зменшення кількості українських школярів у Польщі у 2025 році є результатом багатьох складних процесів — від міграційних рішень родин до нестачі адекватної підтримки в системі освіти. Водночас це не означає зникнення потреби у планомірній інтеграції. Навпаки, у тих, хто залишився, потреби лише посилюються. Польська система освіти має шанс трансформувати цей виклик у можливість для розвитку інклюзивної, багатомовної та адаптивної школи майбутнього.