Ракетний обстріл України 3 вересня 2025 року: Польща активувала винищувачі на тлі загрози

Короткий виклад

У ніч на 3 вересня 2025 року російські війська здійснили масштабний ракетний обстріл території України — загалом по країні було випущено понад 25 ракет стратегічного типу. Через підвищену загрозу вторгнення в повітряний простір Польщі, польські ВПС підняли винищувачі з баз союзників у режимі повної бойової готовності. Повітряні сили України повідомили про збиття 22 з 25 ракет.

Масштабна атака: цілі та наслідки

За даними Повітряних сил ЗСУ, під час нічного обстрілу 3 вересня 2025 року ворог атакував з використанням крилатих ракет типу Х-101, Х-555 і Х-55, які були випущені з стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із району Каспійського моря. Загалом було зафіксовано запуск 25 ракет, з яких сили протиповітряної оборони України знищили 22.

Основними цілями обстрілу стали об’єкти критичної інфраструктури в центральних та західних регіонах країни. У місті Дніпро уламок ракети пошкодив житловий будинок, повідомляє ДСНС України. У Львівській області декілька ракет були збиті поблизу промислових об’єктів, пожежі було швидко локалізовано, постраждалих немає.

Дії Польщі на тлі загрози прориву ракет

Міністерство національної оборони Польщі підтвердило, що в ніч з 2 на 3 вересня 2025 року в польському повітряному просторі було зафіксовано активність російських ракет, наближення яких викликало занепокоєння в польських повітряних силах. У відповідь на це польські винищувачі були підняті у повітря згідно з процедурами НАТО, повідомляє інформаційне видання "Nasz Wybir", посилаючись на офіційну заяву польського оборонного відомства.

«Ми зафіксували інтенсивну активність далекомагістральної авіації Росії, що здійснювала пуски крилатих ракет у напрямку західної України. У зв’язку з цим було прийняте рішення про тимчасове підняття в повітря бойових літаків союзників для гарантування безпеки повітряного простору Республіки Польща», — йдеться у заяві міністерства.

Реакція української влади

Міністр оборони України Рустем Умєров у своєму ранковому брифінгу після обстрілу подякував Польщі та союзникам по НАТО за оперативну реакцію та координацію дій. За його словами, обмін інформацією в реальному часі між центрами протиповітряної оборони Польщі та України допоміг точніше оцінити траєкторії польоту ворожих ракет і вчасно виявити потенційні загрози.

«Наша співпраця з партнерами залишається критично важливою, особливо в питаннях повітряної оборони. Ми вдячні Польщі за відповідальність і солідарність у цей небезпечний момент», — сказав Умєров.

Небезпека для країн НАТО: механізм колективної безпеки

Хоча зафіксовані ракети не перетнули повітряний простір Польщі, загроза порушення кордонів Альянсу змусила знову активізувати обговорення питання колективної відповідальності згідно зі статтею 5 Статуту НАТО. Нагадаємо, що Польща є ключовим союзником України в ЄС та НАТО і розташована найближче до театрів бойових дій.

Речник НАТО Ділан Вайт під час пресконференції 3 вересня підкреслив: «Альянс пильно стежить за ситуацією навколо України. Ми постійно підтримуємо готовність до реагування на будь-яку загрозу безпеці наших союзників, зокрема Польщі».

Реакція жителів прикордонних регіонів Польщі

Місцева влада у Підкарпатському та Люблінському воєводствах повідомила, що в ніч на 3 вересня бойові літаки, які перебували у небі, були помічені жителями регіону. Хоча тривогу офіційно не оголошували, на деякий час було обмежено польоти цивільної авіації.

«О 2:46 ночі почули звук надзвукових літаків, як це вже бувало раніше у подібних ситуаціях. Було відчуття тривоги, хоч офіційного попередження не було», — повідомила місцева жителька з міста Жешув у коментарі для TVN24.

Політичні наслідки та міжнародна підтримка

Посол України в Польщі Василь Зварич виступив із заявою у день атаки, в якій наголосив на важливості посилення оборонної співпраці між країнами. Він також закликав європейських партнерів пришвидшити передачу систем ППО Україні, зокрема систем Patriot та IRIS-T.

Європейський Союз і США вже наступного дня після атаки засудили чергову ракетну атаку Росії, закликавши до збільшення підтримки Україні у сфері повітряної оборони. Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд у своїй заяві наголосила: «Безпека України — це безпека регіону. Ми розглядаємо можливість додаткових поставок оборонних систем найближчим часом».

Висновки

Ракетна атака 3 вересня 2025 року вкотре підтвердила масштаб ризиків, які несе російська агресія не лише Україні, але й суміжним країнам-членам НАТО. Швидка реакція Польщі та підготовленість українських сил ППО дозволили зменшити потенційні жертви та пошкодження. На тлі тривалих бойових дій, роль союзницької координації стає визначальною для збереження стабільності в регіоні.