У березні та квітні 2025 року понад 30 польських міст охопили масові протести проти міграції. Найбільші акції зібрали до 15 тисяч осіб у Варшаві, Кракові та Познані. Ініціаторами виступили праві організації, а уряд Дональда Туска закликав до конструктивного діалогу, захищаючи політику Євросоюзу щодо міграції.

Протести розгортаються на тлі європейської реформи міграційної політики

У березні 2025 року Польща опинилася в центрі суспільного невдоволення щодо нової міграційної стратегії Європейського Союзу. Після ухвалення Пакту про міграцію та притулок у лютому, що передбачає перерозподіл біженців між країнами-членами, польські міста стали ареною численних мітингів проти запровадження цих зобов’язань.

Найбільші протести пройшли у Варшаві (понад 15 тисяч учасників 23 березня), Кракові, Вроцлаві та Познані. Акції організували націоналістичні й правоконсервативні рухи, зокрема “Konfederacja”, “Straż Narodowa” та окремі групи прихильників PiS (Право і Справедливість), які втратили владу на виборах у 2023 році.

Основні гасла та вимоги протестувальників

Протестувальники висловлювали побоювання, що нова політика дозволить неконтрольований наплив мігрантів з Африки та Близького Сходу, що, на їхню думку, загрожує безпеці та культурній ідентичності Польщі. Плакати з написами “Nie dla przymusowej relokacji” (Ні примусовому перерозподілу) та “Europa dla Europejczyków” (Європа — для європейців) були поширеним елементом акцій.

Основні вимоги протестувальників включали:

– Відмову Польщі брати участь у системі обов’язкової солідарності з перерозподілу біженців
– Проведення національного референдуму щодо міграційної політики
– Підвищення контролю на зовнішніх кордонах країни

Урядова реакція: спроба знайти баланс

Прем’єр-міністр Дональд Туск, виступаючи 26 березня в Сеймі, заявив, що Польща зобов’язана дотримуватися рішень ЄС, однак уряд “не допустить хаотичного прийому біженців” і кожна справа буде розглядатися індивідуально.

Міністр внутрішніх справ Маріан Зінкевич (KO) наголосив, що Польща залишається безпечною країною: “У 2024 році Польща прийняла лише 1830 шукачів притулку. Це один із найнижчих показників у Європі. Паніка не має підстав”.

Водночас низка депутатів партії KO закликала до збалансованої інформаційної кампанії, щоб протидіяти дезінформації про “міграційне нашестя” та “заміну населення”, які масово поширюються у соцмережах.

Реакція суспільства: поляризація думок

Згідно з опитуванням агенції Kantar від квітня 2025 року, 47% поляків виступають проти міграційної політики ЄС, 39% — підтримують, 14% — не визначилися.

Попри численні мітинги, в містах східної Польщі (наприклад, у Жешуві, Любліні) відбулися й антипікети — акції на підтримку прав мігрантів та закликів до толерантності. Один із них у Білостоку організувала громадянська ініціатива “Razem dla wszystkich” за участі української діаспори.

Співпраця та конфлікти з ЄС

Польща погодилася не змінювати свою позицію щодо пакету міграційних директив, але вимагає від Єврокомісії гнучкішого впровадження. Варшаві вдалося відстояти право на компенсаційний внесок замість обов’язкового прийому біженців — тепер кожна країна зможе обирати між прийомом мігрантів або сплатою приблизно 22 тисяч євро за кожного відмовленого.

Єврокомісар з питань внутрішніх справ Ільва Йоханссон у коментарі для Politico зазначила: “Рік 2025 стане тестом європейської єдності. Ми не можемо залишити Італію, Іспанію та Грецію наодинці з тиском міграційних потоків”.

Український фактор

Згідно з даними Управління у справах іноземців Польщі, у 2025 році в країні офіційно проживає понад 1,2 млн українців. Однак жодна з протестних акцій прямо не спрямовувалася проти української громади. Навпаки, багато організаторів підкреслювали, що мігранти з України “інтегровані” і “не становлять загрози”.

Аналітик з Центру східних досліджень Міхал Ковальський зазначає: “Протестний фокус — на біженцях із інших культурних середовищ. Це більше емоція, ніж раціональний аналіз”.

Перспективи: куди рухається Польща?

Політичний аналітик Якуб Хромек прогнозує, що міграція стане однією з головних тем парламентських виборів 2027 року, поряд із безпекою та соціальною політикою. У країні вже посилилось згуртування навколо правих рухів, які використовують міграційну тему як мобілізаційний інструмент.

Водночас, Польща зіштовхується з демографічною кризою — спадаючим народжуваністю та браком робочої сили у сфері охорони здоров’я та будівництва. Частина експертів пропонує врегульовану, економічно-орієнтовану імміграцію як вихід із ситуації.

Висновки

Протести проти міграції в Польщі у 2025 році демонструють глибоку суспільну поляризацію на тлі змін європейської політики. Уряд намагається втримати баланс між зобов’язаннями перед Брюсселем і настроями частини електорату. Події останніх місяців — це не лише політичний конфлікт, а й віддзеркалення ширших процесів, пов’язаних із пошуком ідентичності, безпеки та майбутнього Європи.