У Польщі понад 16 тисяч залізничників 15 січня 2025 року провели масштабний страйк, вимагаючи підвищення заробітної плати та поліпшення умов праці. Забастовка паралізувала ключові залізничні маршрути по всій країні і викликала сильне невдоволення серед пасажирів та перевізників. Представники профспілок попереджають про подальші дії, якщо перемовини не дадуть результатів до кінця січня.

Масштабний протест: що сталося 15 січня

Польські залізничники вийшли на протест після багатомісячних перемовин, які не дали очікуваного результату. Основною вимогою стала індексація зарплат в умовах зростаючої інфляції: профспілки наполягали на підвищенні окладів на 800 злотих (приблизно 185 євро) на кожного працівника. Станом на 14 січня середня базова заробітна плата багатьох технічних співробітників ПКП (Polskie Koleje Państwowe — Державні залізниці Польщі) сягала лише близько 4200 злотих, що значно нижче середньої по країні, яка у січні 2025 року дорівнює 7620 злотих за даними GUS (Головне статистичне управління Польщі).

Загальна кількість учасників протесту склала понад 16 тисяч осіб. Протест охопив понад 300 станцій і депо у Варшаві, Кракові, Гданську, Катовіце, Лодзі та Вроцлаві. На один день було повністю зупинено рух поїздів у понад 60% регіонів країни.

Причини невдоволення: зарплати, умови праці і модернізація

За словами представника профспілки “Solidarność” Яцека Грабєвського, більшість залізничників незадоволені не лише розміром зарплат, а й загальною політикою у сфері працевлаштування: “Ми бачимо, як уряд інвестує в інфраструктуру — будує вокзали, оновлює потяги — але при цьому людський фактор ігнорується. Без нас ці рейки порожні.”

Крім зарплат, працівники також піднімають питання кадрового голоду та надмірного навантаження. За даними профспілки машинистів, кількість сертифікованих залізничних машиністів у Польщі зменшилася на 12% за останні 5 років, і зараз кожен п’ятий графік формується з порушенням часу відпочинку. Це створює небезпеку для пасажирів і загрожує безпеці руху.

Реакція уряду та керівництва ПКП

У відповідь на протест заступник міністра інфраструктури Лукаш Шрайбер заявив, що уряд відкритий до переговорів, але не може “порушувати фіскальну дисципліну”: “Нам необхідно балансувати між вимогами працівників та збереженням стабільності державних підприємств”.

Керівництво ПКП, своєю чергою, запропонувало одноразову компенсацію у розмірі 1000 злотих, але ця пропозиція була відкинута профспілками як недостатня. Переговори тривають за посередництва Міністерства праці.

Вплив на пасажирів та економіку

За оцінками Польської залізничної палати, збитки від одного дня простою внаслідок страйку становили близько 65 млн злотих. У центрах логістики у Познані та Лодзі було затримано понад 350 тонн комерційного вантажу. Залізнична компанія PKP Intercity повідомила, що близько 70 тисяч пасажирів були змушені перервати свої поїздки або шукати альтернативні маршрути.

На форумах перевізників активно дискутується проблема компенсацій, особливо для щоденних пасажирів, які використовують абонементи або купили квитки наперед. Деякі господарські кола закликають уряд якнайшвидше врегулювати ситуацію, аби уникнути дестабілізації логістичного сектору.

Позиція експертів: наскільки обґрунтовані вимоги?

Професор Ева Домбровська з Університету Варшави вважає, що страйк став симптомом глибших проблем у структурі трудових відносин: “Польські державні підприємства, особливо у транспортному секторі, довгий час ігнорували важливість адаптації умов праці до сучасних викликів. Це створює напругу, яка тепер виходить на поверхню.”

За її словами, вимоги працівників щодо індексації цілком відповідають інфляційним трендам: за офіційними даними Narodowy Bank Polski, загальний рівень інфляції в країні станом на січень 2025 року становить 6,2% — а отже, реальна купівельна спроможність зарплат залізничників зменшується.

Що далі: перспектива вирішення конфлікту

Наразі сторони домовилися повернутися до діалогу за “круглим столом” 22 січня. Профспілки попередили, що у разі, якщо домовленостей не буде досягнуто до кінця місяця, страйк може стати безстроковим з початку лютого.

Соціологи з Центру Дослідження Громадської Думки (CBOS) повідомляють, що 54% опитаних поляків підтримують залізничників у їхніх вимогах, хоча лише 38% погоджуються із формою протесту через транспортні незручності.

Висновок

Протест залізничників у Польщі у січні 2025 року став потужним сигналом про напругу у трудових відносинах у державному секторі. Утримування інфраструктури без належної турботи про працівників виявилось нестійким підходом у сучасному середовищі. Подальші дії уряду та профспілок визначать не лише долю польських залізниць, але й загальний підхід до соціального діалогу в державі.