Міністерка праці Польщі подала зауваження до урядового проєкту змін у допомозі для українців

Ключові факти

У січні 2025 року міністерка родини, праці і соціальної політики Польщі Агнешка Дзядік висловила офіційні зауваження до проєкту змін у законі про тимчасовий захист громадян України. Головною критикою є обмеження доступу до фінансової допомоги для деяких біженців і недостатній рівень координації між відомствами. Проєкт розроблений Міністерством внутрішніх справ і адміністрації передбачає нові критерії отримання пільг для українців у Польщі з липня 2025 року.

Зміст законопроєкту та пропозиції змін

Обмеження доступу до соціальної допомоги

Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща (MSWiA) підготувало проєкт поправок до Закону «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави». Згідно з документом, з 1 липня 2025 року особи, які прибули до Польщі з України після 4 березня 2024 року, не зможуть автоматично розраховувати на ті самі форми допомоги, які наразі діють для біженців. Планується впровадження індивідуального підходу та критеріїв верифікації потреб у підтримці.

Міністерка праці Агнешка Дзядік (Lewica) у своєму офіційному висновку наголосила, що такий підхід може призвести до соціального виключення нового кола біженців з України, серед яких можуть бути особи, що тікають від відновлених бойових дій, особливо на сході України. Вона підкреслила необхідність зберегти базовий рівень захисту для всіх, хто рятується від війни, незалежно від дати в’їзду.

Відсутність погодження з профільними відомствами

Агнешка Дзядік також розкритикувала авторів проєкту за брак консультацій з Міністерством родини, праці і соціальної політики при підготовці документа. У зауваженнях йдеться про недостатню координацію між установами, що може ускладнити імплементацію змін на практиці. Як зазначила Дзядік, реалізація нового порядку потребуватиме значної участі органів соціальної політики і територіального самоврядування, але вони наразі не готові до нових навантажень без додаткового фінансування.

Експертна оцінка змін: загроза нестабільності дерегуляції

Наслідки для системи підтримки біженців

Експерти з Інституту публічної політики Collegium Civitas вважають, що запропоновані зміни несуть ризик дерегуляції системи прийому та підтримки біженців. За словами професора Томаша Сікори, одна з головних проблем — відсутність чітких механізмів оцінки потреб біженців. У разі прийняття нового закону власники житлових об& 39;єктів, які приймають біженців, будуть змушені самостійно ініціювати перевірку рівня автономності мешканців, що знижує ефективність поточної політики розподілу ресурсів.

Реакція неурядових організацій

Представники сектору НУО також занепокоєні впливом змін на найбільш вразливі групи. Польська гуманітарна акція (PAH) виступила із заявою, в якій закликала уряд проводити консультації з польськими і українськими громадськими організаціями перед внесенням суттєвих змін до законодавства. У документі PAH зазначено, що більшість отримувачів гуманітарної допомоги — це матері з дітьми, люди з інвалідністю та пенсіонери, яким важко знайти житло та роботу без державної підтримки.

Політичне та суспільне тло ініціативи

Формування нової імміграційної політики

За словами речника уряду Януша Ковальського, реформа допомоги для українців є складовою частиною більш широкої стратегії з адаптації політики щодо тимчасового захисту в умовах тривалої міграційної ситуації. В уряді визнають, що Польща з 2022 року прийняла понад 1,6 мільйона громадян України, що стало великим викликом для системи соціального захисту.

Проте, з огляду на зменшення кількості новоприбулих і стабілізацію частини біженців, прем’єр-міністр Дональд Туск підтримує ідею поступового переходу до інтеграційної політики, що заохочує самозабезпечення біженців і їх участь у ринку праці.

Опозиційна критика та підтримка часткової лібералізації

Однак частина депутатів Сейму, зокрема від партії Polska 2050, висловили побоювання, що пропозиції з обмеження допомоги можуть викликати хвилю недовіри до уряду серед української громади, яка вже активно інтегрується. Депутатка Йоанна Муця звернула увагу, що більше ніж 800 тисяч українців офіційно працюють у Польщі, сплачуючи податки, тому мають отримувати соціальні гарантії на рівні з іншими мешканцями країни.

Перспективи подальшого розгляду та ухвалення змін

Процес консультацій і можливість доопрацювання

Станом на лютий 2025 року проєкт змін після отримання зауважень з боку міністерки праці перебуває на етапі міжвідомчого опрацювання. Згідно з офіційним сайтом цифрових законопроєктів MSWiA, уряд планує завершити процес узгодження протягом першого кварталу 2025 року та подати текст до Сейму в квітні. Очікується, що остаточна редакція включатиме компромісні положення, які враховуватимуть рівень автономності та стан інтеграції українських біженців.

Хоча проєкт отримав схвальні відгуки з боку частини аналітичних середовищ, перспективи його утвердження залишаються невизначеними — в першу чергу через політичну чутливість теми та складну соціальну динаміку в польському суспільстві стосовно питання допомоги іноземцям.

Висновки

Офіційні зауваження міністерки Агнешки Дзядік підтверджують, що процес реформування системи допомоги українським біженцям у Польщі у 2025 році відбувається у складних умовах політичного балансу та правової невизначеності. Попри заявлений намір посилити адресність допомоги, ключовим викликом залишається збереження базового захисту для тих, хто цього реально потребує. Усі зміни мають бути погоджені з профільними відомствами, органами місцевої влади та представниками громадянського суспільства, щоб уникнути негативних наслідків як для біженців, так і для країни вцілому.