Глава МЗС Польщі запросив до Варшави Роберта «Мадяра» Бровді, попри санкції Угорщини

Короткий виклад

У червні 2025 року міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський організував офіційний візит до Варшави українського військового командира Роберта «Мадяра» Бровді, попри заборону на його в’їзд до Шенгенської зони, запроваджену Угорщиною. Польська влада заявила, що вважатиме такі санкції «внутрішнім рішенням» Угорщини, яке не обов’язкове для інших держав ЄС.

Хто такий Роберт Бровді і чому його в’їзд заборонений у частині Європи

Роберт Бровді, також відомий як «Мадяр», — полковник Збройних сил України, командир підрозділу аеророзвідки, відзначений роллю в обороні Бахмута. Його діяльність здобула широке визнання завдяки ефективності дронових розвідок та активній інформаційній підтримці українських збройних сил.

У червні 2024 року Угорщина запровадила обмеження, які діють на всю Шенгенську зону, через які Роберту Бровді було відмовлено у в’їзді. Хоча угорська влада досі офіційно не пояснила причину, угорські медіа, зокрема Magyar Nemzet, повідомляли, що це могло бути пов’язано з його роллю у військових діях та позицією щодо угорської нацменшини на Закарпатті. Київ висловив подив, а громадські організації українців у ЄС назвали таке рішення політично вмотивованим.

Запрошення від Польщі й позиція МЗС щодо санкцій Угорщини

У червні 2025 року стало відомо, що міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський особисто запросив Роберта Бровді до Варшави. Підставою для візиту стала участь у спільному форумі з питань безпеки та підтримки України. Візит відбувся після отримання спеціального дозволу від польських прикордонних служб, незважаючи на те, що ім’я «Мадяра» формально вказане у шенгенській базі SIS як небажана персона.

Польська сторона офіційно заявила, що не визнає рішення Будапешта обов’язковим для виконання. Як заявив один із високопосадовців МЗС Польщі в коментарі для Gazeta Wyborcza, «Польща не автоматично застосовує подібні заборони, якщо вони мають сумнівну правову або політичну мотивацію».

Реакція української та міжнародної спільноти

МЗС України подякувало Польщі за принципову позицію. У коментарі для «Європейської правди» речник МЗС Олег Ніколенко зазначив: «Польща продемонструвала справжню солідарність із захисником України. Ми сподіваємося, що інші країни ЄС не обиратимуть шлях політизованих обмежень».

Представники української діаспори у Варшаві зустріли «Мадяра» в аеропорту, а його участь у форумі транслювалася в онлайн-форматі. За словами голови Об’єднання українців у Польщі Петра Тими, «цей візит має символічне значення і підтверджує, що Польща підтримує справжніх героїв, а не чужі політичні вказівки».

Водночас низка правозахисних організацій звернули увагу на прецедент: досі жодна країна ЄС не скасовувала дію шенгенської заборони в індивідуальному порядку, хоча технічно кожна держава має таке право.

Політичні наслідки та ризики для шенгенської співпраці

Рішення Польщі може спричинити нову напругу між Варшавою та Будапештом. Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто поки що не коментував візит Бровді, але угорські ЗМІ охарактеризували дії Польщі як «ігнорування союзницької етики всередині ЄС».

Експерти з європейського права вказують, що ситуація не порушує шенгенських угод, але підкреслює необхідність перегляду механізмів узгодження санкцій. Як зазначає докторка права Барбара Бялко з Університету Ягеллонського: «Санкції SIS можуть бути технічними за формою, але політичними за суттю. Країни мають право ухвалювати винятки, якщо йдеться про захист демократичних цінностей або воєнних союзників».

Перспективи подальших дій у межах ЄС

Європейська Комісія на запит кількох депутатів Європарламенту вже почала аналіз рішень Будапешта щодо українських громадян. Згідно з інформацією Euractiv, у 2024–2025 роках щонайменше п’ятеро українських військових, переважно з Закарпаття, отримали заборону на в’їзд в Угорщину.

Польща наразі не повідомила, чи планує продовжити практику індивідуальних запрошень для інших санкціонованих осіб, але в урядових колах обговорюється створення особливого списку «виняткових союзників», до яких можуть належати українські військові керівники, волонтери та правозахисники.

Висновок

Візит Роберта «Мадяра» Бровді до Польщі у червні 2025 року став важливим політико-дипломатичним сигналом у європейському контексті. Він засвідчив готовність Польщі підтримувати Україну не лише у символічному, а й у практичному вимірі, навіть якщо це означає розходження з деякими партнерами по ЄС. Подальший розвиток ситуації покаже, чи стане польська ініціатива новим стандартом у підходах до міждержавної солідарності під час війни.