Міністерство закордонних справ України у квітні 2025 року закликало президента Польщі Анджея Дуду до чіткого сприяння темі членства України в НАТО та ЄС, назвавши це “стратегічною необхідністю”. Висловлювання пролунали у відповідь на інтервʼю новообраного президента Польщі Кшиштофа Босака, у якому той поставив під сумнів доцільність приєднання України до цих структур.

Заява МЗС України

24 квітня 2025 року Міністерство закордонних справ України виступило із категоричною заявою на адресу новообраного президента Польщі Кшиштофа Босака, висловивши стурбованість його позицією щодо євроатлантичної інтеграції України. Як повідомляє інформаційний портал “Наш вибір”, МЗС наголосило, що дискусії навколо членства України в ЄС і НАТО не лише не втратили актуальності, але й є критично важливими в умовах російської агресії.

В офіційній заяві зовнішньополітичного відомства зазначено: “Питання вступу України до ЄС і НАТО – це не лише стратегічний інтерес самої України, але й ключова складова безпеки Центрально-Східної Європи. Публічне знецінення цих прагнень працює виключно на користь російської дезінформації”.

Контекст: інтерв’ю Кшиштофа Босака

18 квітня 2025 року Кшиштоф Босак — представник правої партії “Конфедерація”, який здобув перемогу на президентських виборах у Польщі, — дав інтерв’ю телеканалу TVP Info. У ньому він поставив під сумнів доцільність розширення НАТО за рахунок України, висловивши побоювання, що такий крок може “призвести до втягування Польщі у прямий збройний конфлікт з Росією”.

Заяви Босака викликали хвилю критики як усередині Польщі, так і за її межами. Відомі польські аналітики, зокрема директор аналітичного центру “PISM” Лукаш Войнарович, заявили, що така риторика “суперечить національній безпековій стратегії Польщі та загрожує єдності transatlantic спільноти”.

Польська підтримка України: історичний огляд

З початку повномасштабної російської агресії у 2022 році Польща була однією з найактивніших країн-лобістів європейської та атлантичної інтеграції України. Саме Варшава неодноразово ініціювала спільні звернення у межах Європейської ради із вимогами надати Україні статус кандидата в члени ЄС (який Київ отримав у червні 2022 року) та прискорити процес наближення до НАТО.

На саміті НАТО у Вільнюсі в 2023 році тодішній президент Анджей Дуда рішуче виступив за надання Києву чітких гарантій членства в Альянсі. Риторика нового президента Босака, таким чином, позначає істотне зміщення зовнішньополітичного курсу Польщі, що викликає занепокоєння в українських дипломатичних колах.

Реакції з Брюсселя та Вашингтона

Висловлювання президента Польщі не лишилися без уваги європейських партнерів. Представник Єврокомісії з питань розширення Олівер Вархеї 25 квітня 2025 року на брифінгу у Брюсселі наголосив, що ЄС залишається відданим процесу інтеграції України та працюватиме з усіма державами-членами над збереженням єдності у цьому питанні.

У Державному департаменті США також прокоментували ситуацію. Речниця Метью Міллер заявила: “Не час демонструвати коливання в підтримці України. Її успішне майбутнє в НАТО та ЄС — це елемент стійкої архітектури безпеки в Європі”.

Українська позиція: більше, а не менше діалогу

У своєму коментарі агентству “Укрінформ” заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова заявила: “Ми розраховуємо на традиційну підтримку Польщі як нашої стратегічної держави-партнера у просуванні до членства в ЄС та НАТО. Ми готові і надалі вести діалог з представниками польської влади, аби зберегти європейську солідарність”.

Експертна думка: що стоїть за зміною риторики

На думку польського політолога Марека Чесельського, нового президента Польщі не можна розглядати як одностайного виразника суспільної позиції щодо України. “Попри перемогу Босака, більшість громадськості Польщі все ще підтримує Україну в її курсі на євроінтеграцію й оборону від російської агресії”, – зазначив він у колонці для Gazeta Wyborcza 26 квітня 2025 року.

У політичному сенсі, аналітики бачать у риториці Босака прагнення зміцнити свій праворесурсний електорат і посилити ідею суто польського національного інтересу без надмірної зовнішньої відповідальності. Проте, за словами експертки з європейської безпеки Катажини Пшигоди, “таке бачення ізолює не лише Україну, але й Польщу в межах НАТО”.

Висновки

Заява МЗС України проти заяв новообраного польського президента Кшиштофа Босака вказує на перші ознаки холодного періоду у відносинах між Києвом і Варшавою у 2025 році. Попри багаторічну підтримку та глибоку історію партнерства, зміна політичного ландшафту в Польщі загрожує утрудненням дипломатичної координації двух країн у сфері євроатлантичної політики. У цьому контексті офіційний Київ апелює до здорового глузду польського істеблішменту та міжнародних союзників, аби зберегти загальну стратегічну лінію порозуміння.