Станом на 31 травня 2025 року в Польщі лише 3131 українець має офіційний статус біженця, ще 17 046 осіб користуються додатковим захистом. За перші п’ять місяців 2025 року громадяни України подали понад 4500 заяв на міжнародний захист — це найбільший показник серед усіх національностей.

У Польщі тисячі українців звертаються по захист, але офіційний статус біженця мають одиниці

Згідно з даними Управління у справах іноземців Польщі (USC), станом на 31 травня 2025 року статус біженця в країні було надано лише 3131 громадянину України. Водночас 17 046 українців отримали документи на проживання в межах так званого додаткового захисту (ochrona uzupełniająca).

Це свідчить про те, що хоча кількість заяв на міжнародний захист зростає, процес надання офіційного статусу біженця залишається обмеженим і суворо регульованим.

Заяв більше, ніж у попередні роки

У період з 1 січня по 31 травня 2025 року громадяни України подали 4551 заяву про надання міжнародного захисту — найбільше серед усіх національностей. Для порівняння, білоруси подали 1283 заяви, росіяни — 350, громадяни Таджикистану — 140, Афганістану — 113 та Ефіопії — 104.

Цей показник відображає зростаючу потребу українців у захисті за кордоном — як у результаті війни в Україні, так і з огляду на індивідуальні загрози, через які люди не мають можливості або бажання повертатися додому.

У 2024 році було подано близько 17 тисяч заяв про міжнародний захист, що на 79% більше, ніж у 2023-му. І знову ж таки, українці склали більшість — 7000 осіб.

Хто отримає статус біженця?

У 2024 році сім тисяч іноземців відповідали критеріям надання міжнародного захисту: або у формі статусу біженця, або додаткового захисту. Але 1600 особам було відмовлено. Найбільше негативних рішень отримали громадяни Росії (660), Білорусі (150) та Індії (90).

Женевська конвенція 1951 року визначає біженцем особу, яка має обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань у рідній країні через расу, релігію, національність, політичні переконання або належність до певної соціальної групи. Ці вимоги є підставою для отримання офіційного статусу біженця.

Процедура розгляду: права та можливості

Згідно із польським законодавством, термін розгляду заяви на міжнародний захист становить щонайбільше шість місяців. Протягом цього періоду іноземці мають право на соціальну допомогу від держави:

• забезпечення житлом та харчуванням,
• доступ до медичних послуг,
• навчальні програми, включаючи вивчення польської мови.

Ці заходи дозволяють заявникам мати базову підтримку до моменту прийняття рішення у справі.

Навіщо українцям статус біженця чи захист?

Хоча багато українців перебувають у Польщі на підставі тимчасового захисту, частина з них подає на статус біженця чи додатковий захист, щоб отримати довгострокове врегулювання свого правового статусу. Це особливо актуально для тих, хто не в змозі повернутися в Україну через персональні ризики, зокрема переслідування, політичну активність чи загрози життю в зоні бойових дій.

Водночас, отримати такий захист досить непросто — польські органи ретельно оцінюють кожну справу, що пояснює відносно невелику кількість затверджених рішень щодо статусу біженця.

Оцінка зацікавленості для аудиторії:

Interest level: High

This article presents timely and practical information that is highly relevant for middle-aged Ukrainians currently living in Poland. It provides concrete data on the number of fellow Ukrainians receiving refugee status or additional protection, explains the legal framework, rights, and procedures, and helps make informed decisions regarding legal status abroad. Given its factual content, procedural clarity, and emotional relevance, the topic is likely to resonate strongly with this audience.